Катерина Дако - Зламати ляльку Loly, Катерина Дако

* 9.4 *

 

Її підкинуло від цих слів. Навіщо? Навіщо це йому? Що він намагається довести і кому? Їй, що вона іграшка та її можна використовувати як бездушну істоту? Чи, що він нічого до неї не відчуває?

Захлинаючись у цих думках, Лола не відразу зрозуміла, що вона вже не лежить, а стоїть навколішки перед диваном. А Ігор дістав із штанів свій член і готовий засунути його їй у рот. Вона спробувала відхилитися назад, але виявилося, що Гордій стоїть майже впритул за її спиною, і цей фокус не спрацює. Коли вона хотіла повернути голову вбік і вирватися, міцні Гордієві руки схопили її за волосся і залишили зовсім нерухомою.

Він трохи закинув її голову назад і приказав:

- Рот відкривай!

Вона повільно розкрила рота, але міцно заплющила очі, щоб хоч трохи відключитися від того, що відбувається. Зрештою можна припустити, що це Гордій бере її так.

- І очі! Дивись нагору! - пролунав наступний наказ.

Вириваючись з рятівного незнання, вона розплющила очі і побачила над собою досить симпатичного чоловіка, який практично нічим не поступався Гордію. Господи, а йому навіщо це треба? Він же будь-яку може закадрити. Навіщо йому дівчина друга? Чи від таких "подарунків" не відмовляються?

Тим часом, член Ігоря вже на всю розмашисто таранив її рот. Він заходив до середини довжини, майже не викликаючи неприємних відчуттів. Але ось пішла нова команда:

- Ширше!

І Гордій підштовхнув її голову вперед, сильніше насаджуючи горлянкою на член іншого чоловіка. Він тримав її, глибоко пронизавши чужим членом, не даючи відхилитися, ухилитися і вдихнути. Так минуло кілька секунд, на її очах з'явилися сльози. Їй хотілося підняти руки та відштовхнути когось із чоловіків. Але вона покірно завмерла в одному становищі, намагаючись розслабитися і не панікувати.

Як не дивно, сорому вже не було, він відступив, ніби Ігор теж став "своїм". Але на місце сорому вповз страх, що вона задихнеться, продовживши підкорятися натиску. І вона затремтіла, засмикалася і нарешті отримала довгоочікувану свободу.

Судомно втягуючи повітря то ротом, то носом, спробувала відсапатися, але її знову грубо насадили ротом на член. І знову продовжилося катування з перекритим диханням. Через 5 або 6 таких повторів, вона зовсім знемогла і думала тільки про те, щоб це катування скоріше закінчилося.

- Ну давай, лялечка, старайся, - почула Лола голос Гордія ніби вдалині. - Покажи Ігореві, який у тебе гостинний ротик.

І чоловік знову підштовхнув її вперед.

- Так, рот чудовий, - погодився гість, виймаючи член після того, як Лола в черговий раз засіпалася в руках Гордея.

Ігор явно насолоджувався тим, що відбувається. Чоловік шумно дихав, майже стогнав, іноді гарчав. І продовжував насаджувати її на свій орган. А Гордій усіляко допомагав знущатися з неї, тяг за волосся, придавлював голову, тримав міцніше, щоб не вирвалася. Збоку це виглядало як злагоджена робота однієї команди. Тільки вона була не членом команди, а підсобним матеріалом. Лола збилася з рахунку, скільки разів Ігор глибоко засадив у її рот, наче більше двадцяти. Так далі не може продовжуватись. Вона вже майже відключилася, бо паузи ставали коротшими, а проникнення, навпаки, подовжувалися.

Її фактично ґвалтували в рот двоє здорових мужиків. Вона вже давно впала б на підлогу, якби Гордій не тримав її, грубо зім'явши кулаками волосся і спрямовуючи голову. Ігор взагалі не торкався до неї, тільки рухав стегнами назад і вперед, то запихаючи член їй в рот на всю довжину, то через час виймаючи. У неї паморочилося в голові, з очей градом текли сльози, вона не встигала відплювати слину, яка стікала по грудях і животі, могла лише зробити два-три вдихи в проміжках, щоб зовсім не задихнутися. Вже не було сил підняти руки, відштовхнути Ігоря, звільнитися від насильства.

Він же обіцяв не робити боляче! Але зараз це було не просто боляче, це було на межі. Майже непритомніючи, вона зрозуміла, що її нарешті відпустили і поклали на диван. Свідомість потихеньку поверталася. Але чи на краще це?

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно