Джейн Б. Бурка - Прокрастинація

там, де це спрацює для вас. Носіть із собою записник, використовуйте свій смартфон, заведіть маркерну дошку на кухні чи в офісі, надсилайте собі електронні листи — будь-що, що допоможе вам пригадати, щó ви збиралися зробити. І записуйте це, щоб не забути! Один із способів ведення списків — написати дуже великими буквами короткий перелік справ, максимум пунктів на п’ять, які ви хотіли би зробити сьогодні. Якщо цей спосіб для вас дієвий, пишіть собі перед сном короткий перелік справ на завтра. Не забудьте покласти цей список на видному місці, де ви його не пропустите. Тоді, коли прокинетесь уранці, ви будете готові братися до справи без необхідності думати (чи ухвалювати рішення).[243]

Тримайте біля вхідних дверей кошик із ключами. Ця проста рекомендація[244] може зекономити вам чимало часу і нервів. Якщо ви розвинете в собі звичку кидати ключі у кошик щоразу, приходячи додому, то не запізнюватиметеся на співбесіду чи зустріч із начальством через те, що хаотично шукатимете, де ж поділися ключі. Як влучно сказав Нед Галловелл: «У світі СДУ диявол справді ховається в деталях».[245] Навіть попри те, що розбиратися з деталями може бути нудно, це важливо для того, щоб решта вашого життя йшла спокійно. Спробуйте творчо подумати над звичками, які допоможуть вам подбати про такі деталі, щоб вам не доводилося про них думати і щоб вони не відволікали вас у момент вибору, думати за що взятися; наприклад, налаштуйте автоматичну оплату регулярних рахунків і використовуйте Quicken чи інше програмне забезпечення, щоб відслідковувати свої витрати й розбивати їх на категорії.

Виділяйте час регулярно. Щодня (або щотижня) виділяйте час, щоб займатися рутинними завданнями або справами.[246] Виділяйте час на регулярні фізичні вправи з другом, тренером чи в групі, щоб вам не доводилось вести із собою перемовини щоразу, коли ви розглядаєте можливість позайматися спортом. Знаходьте час, щоб переглянути пошту і викинути макулатуру (не переглядаючи її); навіть якщо ви не можете знайти час для того, щоб зробити це, подумайте, під яку діяльність із тих, що ви робите регулярно, ви могли би підв’язати сортування пошти. Наприклад, ви могли би щоразу, коли збираєтеся виносити сміття чи переробити відходи, спершу посортувати пошту. Якщо у вас є звички для таких дій, то ви навряд чи їх відкладатимете.

Коротко

Для СДУ коротко краще, ніж довго, бо це більш реалістично. Якщо ваша увага працює саме так, то нехай так і буде. Зробіть «коротко» своїм супутником у виконанні справ.

Використовуйте одну хвилину. Робіть дуже маленькі частинки вашого завдання у дуже маленьких проміжках часу. Замість дотримуватися наших стандартних рекомендацій — витрачати п’ятнадцять хвилин, щоб зробити крок до вашої цілі, — витрачайте одну хвилину. Так ви можете зробити щось навіть за одну хвилину.[247] Підніміть один предмет одягу з підлоги і покладіть його на місце. Викиньте щось, будь-що, з однієї зі своїх куп. (Якщо ви братимете і викидатимете одну річ із купи щоразу, коли проходите повз неї, ви здивуєтесь, як швидко ця купа зникає!) Надішліть миттєве текстове повідомлення або електронний лист, щоб залишатися на зв’язку з другом чи родичем. Помийте одну тарілку. Випишіть один чек. Відкрийте файл із своїм резюме і швидко перегляньте останню його версію. Відкрийте одну коробку в гаражі і навіть не думайте її розбирати — просто подивіться, що в ній.

Мисліть, як офіціант.[248] Рухайтеся. Прибирайте на ходу. Приберіть брудні тарілки, перш ніж поставити на стіл наступну страву. Це один зі способів скористатися перевагами вашого швидкого мозку, і це не дасть вам по вуха загрузнути в завалах мотлоху, в прямому та переносному розумінні. Коли щось потрапляє вам до рук, одразу робіть це, а тоді позбувайтеся. Переходьте до наступної речі. Не давайте речам, які потребують розгляду, осісти на вашому «столику офіціанта» як холодні, засохлі недоїдки вечері вашого клієнта.

Не намагайтеся робити добре те, що у вас виходить погано. Краще робіть те, що у вас виходить добре. Це важлива порада від Неда Галловелла та його співавтора Джона Рейті.[249] Ніщо не засмучує і не демотивує більше, ніж спроби змусити себе добре робити те, з чим ваш мозок просто не здатен впоратися. Багато прокрастинаторів хочуть розвинути таку самодисципліну, як у людей, яких вони бачать навколо і які роблять те, що мають робити, навіть коли не хочуть робити цього. Прокрастинатори намагаються знову й знову подолати якийсь бар’єр, і коли «зазнають поразки», розчаровуються в собі, відчуваючи, що якби вони просто більше старались, то змогли би впоратися, як і інші. Хоча ми не закликаємо опускати руки щоразу, коли щось видається вам заважким, та ми заохочуємо вас тверезо оцінити реальні межі своїх здібностей (як у випадку з Джейн, яка увійшла до 0,03 % зі своєю просторовою уявою). Якщо ваш мозок легко відволікається і самодисципліна завжди давалася вам важко, то, може, існують кращі варіанти, як взятися до справ, ніж змушувати себе бути тим, ким ви не є.

Делегуйте, делегуйте, делегуйте. Знайдіть партнерів, чиї сильні риси доповнюють ваші, щоб вони могли (із задоволенням) зробити справи, які вам важко даються, і навпаки. Один чоловік неперевершено генерував ідеї і мав чудові організаційні здібності, але йому просто жахливо давалася робота над деталями, які дали би змогу втілити його ідеї в життя. Він знайшов себе у рекламній компанії, де він зустрічає нових клієнтів і пропонує їм дивовижно творчі, нестандартні ідеї. Але за їх послідовне втілення і пошук способів реалізувати ідеї, які найбільше подобаються клієнтам, відповідають інші люди.

Ви можете навіть найняти людей, котрі робитимуть за вас справи, які вам даються важко, як один прокрастинатор, що роками сходив із розуму, намагаючись впорядкувати свої податки. Хоч він і був напрочуд розумний і знаний за кордоном, та ніколи не міг зібрати докупи всі квитанції, податкові й фінансові документи, які йому потрібно було здати податковому інспектору, тож він щороку страждав, вивертаючи шухляди (в офісі, кухні, комоді з одягом — усі шухляди), коробки з-під взуття, кишені одягу, папки, файли і стоси по всьому дому. Він ніколи не знав, чи зібрав усе, тому жив зі страхом знайти загублену квитанцію чи форму 1099 десь у кишені куртки. Йому було дуже соромно за цю боротьбу зі собою. Врешті він вирішив зціпити зуби і найняти бухгалтера. Тепер він скидає всі фінансові документи (включно з квитанціями) в одну коробку, і раз на місяць бухгалтер заїжджає до нього додому, забирає коробку і все сам перебирає, впорядковує та заповнює. Це обходиться цьому прокрастинатору в щомісячну суму вартістю вечері в ресторані, та воно того варте. Він живе з відчуттям полегшення, якого не мав