Ясміна Лав - Одна ніч, Ясміна Лав

Так... Десь за годину вже можна чекати дзвінка від Мишки. 
Усміхаюся і тисну на газ.
***
Минуло три години, а дівчина так і не зателефонувала. 
Чому? Дивно...

А ще дивно те, що це мене хвилює. Це ж просто дівчисько по виклику. Не ця, так інша... 
Тільки ось я її хочу.

З ранку насамперед дивлюся на екран телефону. Пропущених нема. 
Може, у неї просто стільки клієнтів, що часу не знайшлося на мене. Ця думка дратує до скрегота зубів. 
Блін, стаю схожий на Олега, з його залежністю трахати тільки ту саму дівчину.

-Потрібно швидше валити на роботу. Ось там ці безглузді думки і вилетять з голови. - кажу відображенню в дзеркалі і починаю чистити зуби.

На роботі справді багато проблем та важливих питань. Але кожну вільну хвилину займають думки про Мишку. А головне питання, на яке я не можу відшукати відповідь.
Чому вона не зателефонувала?
Якого біса?!

-Можна, Артуре Миколайовичу? - до кабінету входить Люба.
-Слухаю.
-Наприкінці місяця ми беремо на стажування п'ять студентів у "Resorts Sawin". Ви хочете подивитись кандидатури?
-Ні, Вибери сама. Тільки з найвищим балом.
-Саме собою.

Resorts Sawin – це моє дітище.
Готельний комплекс, який я створив із нуля. А зараз це місце приносить мені мільйонний прибуток. Тільки ось мало хто знає, що я власник готелю.
Не люблю світитися у пресі.
Керівника я призначив, ось вона нехай і дає інтерв'ю.

Щороку ми набираємо туди, на практику, п'ять студентів із найкращого вишу. І найкращого з групи беремо на роботу в кінці навчання. Цей рік не є винятком.
Зазвичай я сам дивлюся анкети студентів та відбираю групу, але зараз мої думки зайняті іншим.

Тобто іншою...

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно