Love - Шепіт століть, Love
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Після аварії Ліна й Арсен стали нерозлучними. Вони жили ніби в іншій реальності: в буденності — кав’ярні, книги, подорожі — та в серцях — відлуння століть. Уночі їм снилися ті самі сни, ті самі обійми під зорями, ті самі обіцянки… і ті самі розлуки.
Одного вечора Арсен подивився на неї довше, ніж зазвичай. Його голос тремтів:
— Ти колись замислювалась: чому нас завжди щось розділяло?
— Так… У кожному житті щось було. Війна. Зрада. Смерть…
— А якщо… це не випадковість? Якщо є щось — або хтось — хто не хоче, щоб ми були разом?
Цієї ж ночі Ліні наснився дивний сон: вона бігла в білому полі, а за нею — темна тінь з обличчями тих, хто в минулому вбивав, зраджував, розлучав їх. Аж раптом серед темряви вона побачила стару жінку в чорному:
> «Цього разу ви занадто близько… Але любов ваша — борг, який ще не сплачено.»
Наступного дня Арсен зник.
Ні телефону. Ні повідомлення. Ні сліду.
Ліна шукала його скрізь, навіть звернулась до поліції. Тижні — мов у тумані. І лише через місяць вона отримала конверт без зворотної адреси. У ньому — фото. Їх двоє. Вишневий цвіт. 1651 рік.
Зі звороту лише одне речення:
> «Якщо хочеш повернути його — згадай, де все почалося.»
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шепіт століть, Love», після закриття браузера.
