Кері Блек - Імперія обіцянок та гріхів, Кері Блек

- Це мій батько зробив, - Ілана торкнулась деревʼяного дивану, оббитого зеленим оксамитом. - А картини мама малювала, - звернула вона мою увагу на маленькі картини на стінах.

Ілана пішла на кухню, а я сіла на деревʼяний стілець, очікуючи коли ж у цій хатинці мене нагодують. Звісно мене вчили готувати та добувати їжу, я навіть вмію полювати, але набагато приємніше, коли за тебе це хтось зробить. 

Я помітила на полицях у кухні глиняний посуд, книги про природу й кілька світлих кристалів, які наповнюють кімнату м’яким сяйвом.

Вже через декілька хвилин переді мною стояв цілий стіл, який мені здалось зараз розломиться. 

Я налетіла на їжу, наче вперше бачила її. Зʼїла суп з коренеплодів і трав, закусивши свіжоспеченим хлібом. На друге була тушкована дичина з лісовими ягодами. Здається це заєць. 

Потім Ілана запропонувала листковий пиріг з яблук у їхньому саду, який я проковтнула з великим задоволенням та ще й запила травʼяним чаєм. 

Яблука не тільки на вигляд апетитні, а ще й дуже смачні, в Септемі таких точно немає.

- Смачнішого обіду в мене не було, - промовила я взявши ще один шматочок пирога.

Та нашу ідилію перебив гучний звук відкривання дверей. 
 

Від автора:

Ілана Вервейн