Даніелла Лапорт - Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукає свій шлях

життя, роблячи значущі справи, то це піднімає вас на неабиякий рівень.

Істина абсолютно очевидна: у пошуках свободи ми звільнюємо наш потенціал і здійснюємо неймовірні звершення.

ОХОПЛЕНІ ДУХОМ ТВОРЧОСТІ, МИ ОДЕРЖИМІ МОЖЛИВОСТЯМИ. МИ ЖИВЕМО ЗАРАДИ НАСОЛОДИ ВІД ПЕРЕТВОРЕННЯ ДУМКИ — АБСТРАКТНОЇ ІДЕЇ — НА ЩОСЬ РЕАЛЬНЕ, МАТЕРІАЛЬНЕ, ДОТИЧНЕ, ЧІТКЕ, ДІЄВЕ, ПРИБУТКОВЕ. СТАЮЧИ НА ШЛЯХ ТВОРЧОСТІ, МИ ПОЧУВАЄМОСЯ СИЛЬНИМИ Й ВЕЛИКОДУШНИМИ. ПОСЕРЕДНІСТЬ ВИКЛИКАЄ В НАС НЕПІДРОБНЕ ОБУРЕННЯ. МИ ОБОЖНЮЄМО ДОСЯГАТИ МЕТИ.

зона первісногодруга натуранадприродневроджений дарвіддавати себе

Зустріч 1. Виявіть свої надможливості!

Забудьте про хороше.

Хороше всім відоме.

З хорошим ми всі погоджуємося.

Доки ви спиратиметеся на хороше,

ви ніколи не розвиватиметеся по-­справжньому.

Брюс Мау, дизайнер

Компетентність як омана

Ви можете бути неймовірно, глибоко компетентними в низці питань. Купуючи авіаквитки, ви знаходите найвигідніші пропозиції; ви знаєте, як приготувати індичку; всі ваші цифрові фотознімки систематизовані; ваш рівень іспанської дозволяє вам розпитати шлях путівцями в Оахаці[19]. І взагалі, ви знаєте, як правильно вимовляється «Оахака». Ви наймаєте та звільняєте працівників, заворожуєте кредитних інспекторів і міняєте картриджі в принтері швидше, ніж більшість устигає додати вершків до ранкової кави. Ви тут неперевершені.

Я часто говорила своїм співробітникам: «Будьте обережні з тим, що вам добре вдається: це може стати вашим заняттям на довгі роки». Візьмімо, наприклад, Джин­джер. Вона почала працювати в мене бухгалтеркою. Перед її появою потерті конверти розбухали від квитанцій, загрозливо наближався термін сплати податків, і я сплачувала борги, перекидаючи кошти з однієї кредитної картки на іншу (що саме по собі є цілою наукою — це підтвердить більшість засновників стартапів).

Джинджер була надзвичайно компетентна, а ще винятково чесна та віддана. Вона розгребла всі завали, встановила зручні в користуванні системи, навіть приносила в офіс тюльпани. З часом стало цілком зрозуміло, що за калькулятором Джинджер ховається неабиякий творчий розум. Вона висувала ідеї для статей, пропонувала доти невідомі для нас способи просування бренда на ринок. Вона вміла розгледіти нові можливості в застосуванні мультимедійних технологій та в переорієнтації бізнесу. Вона відзначалася на мозкових штурмах, до яких ми її залучали.

Урешті-решт наш бізнес переріс її бухгалтерські можливості, й ми мали передати цей шмат роботи аутсорсинговій компанії, що надавала ширший пакет послуг (і працювала швидше — Джинджер ніколи надто не поспішала). Тоді наші грошові надходження вже дозволяли оплачувати її творчий внесок у роботу компанії. Як людина відповідальна, на час перехідного періоду вона зголосилася продовжувати вести розрахунки, доки ми знайдемо підхожу кандидатуру на посаду фінансового менеджера.

— Ні! — випалила я. — Те, що ти вмієш це робити, не означає, що ти повинна робити це!

Я запитала її:

— А як би ти почувалася, коли б тобі ніколи більше не довелося й торкатися платіжних документів?

— Та це круто! — сказала вона.

І справу було вирішено. Наважуся стверджувати, що день, коли Джинджер попрощалася з тим, у чому вона була компетентна, і почала отримувати зарплатню за свій природний дар, став, мабуть, найщасливішим днем її професійної біографії.

Якщо робота вас не надихає, вона вам не підходить.

Легендарний хореограф Твайла Тарп[20] говорить про те, як серед багатьох схожих стежок побачити свою, на прикладі спортсмена. Талановитий атлет має зважити на багато факторів: що дається йому легко, що йому найбільше до душі, у яких видах спорту він має переваги від природи? Та остаточний вибір слід робити, ґрунтуючись виключно на інстинктах і на знанні себе. На який вид спорту відгукується кожний його м’яз і кожна кістка? Для якого виду спорту він народжений?

Що ви обрали б: компетентність чи майстерність?

Що ви обрали б: бути просто яскравою зіркою чи палаючою надновою?

Що ви обрали б: бути всебічно розвиненою людиною чи зосередитися на тому, до чого маєте особливий хист?

НАЙВИГІДНІША ДЛЯ ВАС ВАЛЮТА — ЦЕ ТЕ, ЩО ДАЄТЬСЯ ВАМ НАЙПРИРОДНІШЕ. КОРИСТУЙТЕСЯ НЕЮ.

Чистий інстинкт і знання себе. Якщо ми беремо їх за орієнтири, то міцно тримаємося за справу, що несе нам радість, і таким чином ми самі починаємо нести радість іншим. У «Ї Цзін»[21] це викладено так: «Іти шляхом творчості значить завойовувати серця людей, слідуючи за істиною, що живе всередині нас». За щирість і хоробрість дається один бал.

Привілей усього життя

Якщо поезія не народжується так само природно, як листя на дереві,

тоді їй краще не народжуватися взагалі.

Джон Кітс

Я завжди пам’ятатиму інтерв’ю з Брюсом Спрінгстіном, яке подивилася на MTV у вісімдесяті. Бос[22] був у зеніті слави. Його альбом «Born in the USA» без­упинно крутили на радіо. Люди днями стояли в чергах, аби заздалегідь купити квитки на його концерт. В інтерв’ю ведучий розпитував Брюса про шалені продажі альбому та його дедалі більші статки. Надзвичайно спокійний і, як завжди, скромний, той лише похитав головою:

— Розумієш, приятелю, я просто не можу повірити, що отримую гроші за те, що виходить у мене так легко, — він зробив паузу, — і з такою любов’ю.

«Я теж так хочу! — подумала я. — Я хочу, щоб мені випала доля бути тим, ким я є. Я хочу, щоб це було так само легко».

Саме такого успіху — життєвого циклу, в основі якого талант і віддача, — я й домагаюся впродовж усієї своєї кар’єри. Я хочу мати «привілеєм усього життя» — як його називав Джозеф Кемпбелл[23] — привілей «бути собою».

Колись я вважала, що головне — стати всебічно розвиненою особистістю. Я воліла бути здатною впоратися з будь-якою посадою, бути номером один у списку кандидатів до будь-якої команди, бути достатньо освіченою, щоб справити враження на того, з ким сидітиму поряд у літаку в бізнес-класі чи опинюся в одній компанії на вечірці. Я змушувала себе слідкувати за подіями на Близькому Сході та за нью-йоркським Тижнем моди. Коли мій бос зауважив, що мені слід удосконалити навички володіння бухгалтерською си­стемою QuickBooks, аби стати ціннішим членом команди, я ночами не спала, розбираючись у ній. Інший бос зауважив, що мені варто бути стриманішою, проте відвертішою. (Ха! Таке можливо?)

А ще один начальник узагалі сказав (ніби звинувачуючи мене у викраденні автівки):

— Знаєте, Даніелло, ви хочете робити лише те, що вам добре вдається!

Яка зухвалість із мого боку! Замкніть мене без доступу до вай-фаю! Ще кілька років у цій безглуздій бізнес-системі — і я позбудуся цього огидного бажання отримувати задоволення від того, що роблю, це точно! Я постійно зважувала кожну свою думку й ретельно розраховувала час, коли можна вступити в розмову. Я опинилася в облозі. Мене зігнули.

Я не хочу згинатися,

Бо там, де я згинаюся,

Я не справжній.

Р. М. Рільке

Я намагалася бути чудовим бухгалтером, навчитися майстерно куховарити й шити. (Спочатку я хотіла стати модельєром, аж доки помітила: щоразу, коли я бралася за викрійку чи шиття, в мене починала страшенно боліти голова. Я обожнювала моду і ненавиділа конструювання.) Я намагалася освіжити в пам’яті свої знання про вина, нову фізику, прогнозування між­особистісних стосунків у командах. Я щосили намагалася догодити людям, і це викликало в мене тривогу. То була ціла програма під умовною назвою «Як догодити людям». Я згадала курс «Вступ до корекції розвитку особистості». У мене почалася легка