Євген Дмитренко - Прочитай мене!, Євген Дмитренко

➣ В даному творі цифри заміняють літери.

У ро9ині зн4менитих художникі8, на сві7 з'явився синочок Дмитро. І от він ріс до тих пір, аж поки не 8изна8, що також хоче м4лювати картини. Тож, взяв Дмитро чис7ого 4ркуша, пензлик та фар6и й взявся до праці. Але в процесі зрозум18, що має лише три кольори: червоний, жовтий та синій. Звісно ж, він засмутився. Але зг4да8ши про поради батьків, він  про9овжив працювати.

Дмитро добре зн48, що червоний та жовтий у поєднанні 9ають помаранчевий колір. Тому він обережно змішав ці 98а кольори та н4м4люв4в коло.

— Це буде колесо! — мови8 Дмитро.

О так, хоч 8оно було не зо8сім рівним, та 8 очах хлопчика, колесо 6уло просто 6ез9оганним.

Потім, з’єднавши синій та чер8оний, Дмитро отримав фіолето8ий колір. В ту мить, ф1олето8ий — с748 його улю6леним кольором, тож, впро9овж 9екількох х8илин, хлопчик м4лю8а8 лише ним. Але потім подумав, що фіоле7ового забага7о й 8ир1шив попрацювати 1ншими кольор4ми.

Наспр4891 ж, малюнок Дмитру не дуже подобався, 4ле 8ін добре п4м'ятав, як казав його тато: малюнок ху9ожник4 як лебедине яйце. Спочатку біл4 шк4рлуп4, потім ги9ке каченя і на ост4нок — прекрасний ле6і9ь. Тож, м4люнок, на 9умку Дмитра, знаходи8ся 9есь у 9ругій фаз1.

Поє9навши жо8тий та син1й, Дми7ро, ут9ореним з3л3ним кольором, зробив 93кілька л1н1й на8коло кол3са.

“Т3п3р це сон3чко! — по9ум49 хлопчик — А чи може сон3чко 6ути із з3л3ними промінчик4ми?”

Дми7р0 засумн1вався, 4л3 п07ім зр0зум18, що він 4втор свого творіння, і т0му, м0же твори7и, як душ4 з4б4ж4є.

Хл0пчик з’є9н48 усі 7ри к0ль0ри 74 07рим48 к0ричн38ий. У с4м0му низу 4ркуш4, 8ін зр06и8 93кільк4 х8иляс7их ліній. 9ми7р0 908г0 9и8и8ся н4 них, н4м4г4ючись зр0зумі7и, щ0 70 — з3мля чи м0р3. 4 п07ім 8иріши8, щ0 к0ж3н гля94ч п0мі7и7ь с80є.

73п3р ц3й м4люн0к сп090648ся 9ми7ру. 8ін пр073р 6ру9ними п4льцями ч0л0 й 063р3жн0 8зя8ши 4ркуш, п06іг 90 747уся й м47усі.

— М4м0, 7470, як 84м м0я к4р7ин4? — з4пи748 8ін.

7470, п0гляну8ши н4 син4, пі9пр48и8 0куляри й п08ільн0 8і9п08і8.

— 74 ц3 пр0с70 ш3938р!

П0сміх4ючись, пі9783р9ил4 сл084 7474 й м4м4:

— 74к, синку, ц3 ш3938р!