Шарль Пепен - Переваги поразок, Шарль Пепен

3. Криза як вікно можливостей: питання сучасності

Де небезпека є, подумай про рятунок.

Фрідріх Гельдерлін

Занадто часто ми думаємо, що поразка зачиняє перед нами двері. А що, коли вона також відчиняє нам вікно можливостей?

Етимологічне значення слова «криза», що походить із давньогрецького krinein, — розділяти. Коли вона трапляється, то два елементи відокремлюються один від одного й утворюють простір, у якому можна віднайти щось нове. Тобто з’являється тріщина, крізь яку можна підглянути. Стародавні греки вживали термін kaïros, щоб описати момент, коли дійсність відкривається нам як щось абсолютно незнане раніше; kaïros можна перекласти як «сприятлива можливість» або «слушний момент». Стверджувати, що криза — це kaïros, означає сприймати її як можливість зрозуміти, що вона в собі приховує.

Ми відчуваємо переваги кризи у всіх сферах життя, як у біології, так і в економіці, як в особистих питаннях, так і в політичних.

Шлях розвитку медицини можна назвати історією хвороб, тобто вивченням тіла в стані кризи. Щоразу як людське тіло «давало збій», лікарям таланило дізнаватися про нього більше, кожна хвороба відкривала нові можливості для вивчення процесу метаболізму. Ми дізнались, як тіло «працює» у ті моменти, коли схилялися над ним, коли щось у ньому «ламалося». Наприклад, лікарі почали цікавитися тим, як цукор виробляється в нашому організмі та який його коефіцієнт у крові при діабеті. Без допомоги хворих на діабет вони виявили б роль інсуліну в організмі набагато пізніше.

Так само ми можемо сказати і про всі предмети, якими користуємося: «стан кризи» часто є початком для роздумів і розуміння. Він ставить перед нами запитання, які ми самі собі не поставили б. У всіх колись ламалася машина десь за містом; відімкнувши капот, ми вперше запитували себе, як функціонує мотор. Знову ж таки, поки щось не зламається, ми не зацікавимось, як воно працює. Зізна`ємося, що не ставимо собі це запитання, коли сонячної днини на великій швидкості мчимо по дорозі. Безжурно ми про все забуваємо. Мудрість невдачі починається з першою несправністю: ми відмикаємо капот і дістаємо змогу дізнатись, як влаштовано мотор.

З тих-таки причин після кожної авіакатастрофи BEA (Бюро з розслідування й аналізу безпеки цивільної авіації) проводить незалежне опитування: висновки всіх учасників перельоту, кожна драма дають корисні знання для безпеки польотів. Після випадку з рейсом Париж — Ріо-де-Жанейро 2009 року, найбільш смертоносним в історії авіакомпанії Air France, аналіз чорних ящиків показав, що обмерзання трубок Піто7, виготовлених компанією Thales, стало фатальною причиною трагедії. Те, що трубки пілота були заповнені кристалами льоду, призвело до похибок на вимірювачах швидкості, а це завадило пілотам належним чином зреагувати, коли літак почав падати. Air France, як і всі інші авіакомпанії, замінили трубки у всіх літаках. Цей випадок був kaïros, що зумовив покращення безпеки для всіх пасажирів на облавку.

В історії повнісінько таких криз, які забезпечили майбутні поліпшення, трагічних моментів, що ставали kaïros. Висадка військ у Нормандії 6 червня 1944 року, описана в усіх підручниках з історії, часто подається без уточнення, що це покращена операція «Ювілей» 1942 року. На світанку 19 серпня 1942 року союзні війська, що складалися з канадців і британців, намагалися висадитись у порті Дьєпп. Операція провалилася. З 6000 військовків 4000 загинуло або були взяті в полон. Фіаско країн антигітлерівської коаліції було спричинене бажанням висадитись у порті без бомбардування й задіяння військово-морських сил і з фронту атакувати порт, який надійно обороняли. У розпалі операції стало зрозуміло, що для перемоги треба було влаштовувати приховану висадку союзників з боку Франції чи навіть спланувати диверсію.

Наші життєві перепони навчають нас за таким самим принципом. Криза у стосунках пари — це часто причина краще зрозуміти, що стоїть за вчинками кожного, за яких умов вони можуть бути або не бути щасливими разом. А що, коли депресія спонукає нас побачити ті можливості, які не хочемо побачити, хоч як це боляче? Мабуть, то навіть одна з функцій депресії — змусити нас поставити собі запитання щодо нашого існування, стосовно того, що на нас чекає, щодо наших підсвідомих заперечень і бажань. Скільки з нас ніколи навіть не замислювалися над роботою підсвідомості, щоб збагнути цей ментальний розлад? Здається, наш мозок перестає правильно функціонувати, щоб ми насмілилися запитати себе: «Як це працює?» Симптоми депресії вказують, що в підсвідомості є щось, що потребує пояснення, розшифрування. Це може бути початком шляху до порятунку, початком психоаналізу, який дасть нам змогу краще пізнати себе, прийняти всі складності свого характеру, стати мудрішими. Депресія стає kaïros, поштовхом відчинити вікно у наш загадковий внутрішній світ.

Якщо численні кризи, змальовані в історії капіталізму, також є відчиненими вікнами до капіталістичної реальності, то їхнє повторення означає, що геть нелегко аналізувати все, що з цих вікон видно.

Розгляньмо приклад іпотечної кризи 2008 року. Вона швидко стала глобальною фінансовою кризою у всьому світі та призвела до лускання економічної бульбашки: цього варто було чекати… Попри всі відмінності, вона дуже нагадує Біржовий крах 1929 року, що можна розглянути як один з аспектів розвитку економіки. Економісти хотіли б бути такими, як інженери авіації, здатні підвищити стабільність і надійність своїх систем після кожної аварії. Проте