Верефрі - Це наш секрет..татусь, Верефрі

Кері усміхнулася.

— Оскар — це не тато. Він нічого не знає про вашу історію. І я впевнена, він зацікавиться тобою, як спеціалістом. А якщо все піде добре, то, можливо, і як людиною.

Емі здивовано підняла брови.

— Ти хочеш, щоб я… працювала з твоїм батьком і цим Оскаром?

Кері кивнула, її голос став переконливішим.

— Саме так. Але батько нічого не повинен знати. Ні про те, що це моя ідея, ні про те, що ти працюватимеш там. Це буде виключно твоє рішення.

Емі задумалась, нервово кусаючи губу.

— А якщо він здогадається?

— Він не здогадається, — впевнено відповіла Кері. — Ми зробимо все правильно. Я познайомлю тебе з Оскаром, і якщо тобі це не сподобається, ти завжди можеш відмовитися.

Емі все ще сумнівалася, але її цікавило, що з цього може вийти.

— А Оскар? Який він?

Кері підняла брови й усміхнулася.

— Він молодий, талановитий, із хорошим почуттям гумору. І, що найважливіше, він абсолютно не схожий на тата.

Емі відклала келих і задумалася, дивлячись у вікно.

— Добре, — нарешті сказала вона. — Познайом мене з цим Оскаром. Але, Кері, це не план, а якась авантюра.

Кері лише зухвало всміхнулася.

— Інколи авантюри — це те, що потрібно, щоб змінити життя.

Кері зробила ковток свого напою і знову повернулася до Емі з хитрою усмішкою.

— І не хвилюйся про тата, — сказала вона, відставляючи келих. — Він дізнається про це вже після того, як ти почнеш працювати.

Емі широко розплющила очі, явно не готова до такого сміливого плану.

— Кері, ти серйозно? Це звучить… ризиковано.

Кері змахнула рукою, ніби відганяючи всі сумніви.

— Ризиковано? Це геніально! Ти почнеш працювати, покажещ усім свої таланти, а коли він дізнається, то буде вже пізно щось змінювати. Він не посміє тебе звільнити, якщо ти будеш на своєму місці.

Емі підняла брови, відчуваючи, як її охоплює тривога й цікавість водночас.

— А якщо він все-таки вирішить мене звільнити?

Кері посміхнулася ще ширше, нахиляючись ближче до неї.

— Повір, він цього не зробить. Перш за все, він не такий дурний. По-друге, я цього не допущу. І, по-третє… — вона загадково замовкла, а потім додала, — у тебе буде підтримка Оскара, а він вміє переконувати.

Емі почухала скроню, намагаючись обміркувати кожне слово Кері.

— Це трохи схоже на маніпуляцію, — зауважила вона.

Кері підняла руки в жесті згоди.

— Можливо. Але це маніпуляція заради справедливості. Подумай про це так: ти отримаєш шанс змінити своє життя, а батько зрозуміє, що ти — не та, кого варто було втрачати.

Емі зітхнула, почуваючись, як між двома вогнями. Але щось у словах Кері все ж викликало в ній цікавість і рішучість.

— Гаразд, Кері. Але тільки якщо ти обіцяєш, що підтримуватимеш мене, якщо щось піде не так.

Кері кивнула з усмішкою.

— Я завжди на твоєму боці, подруго. Ну то як, домовилися?

Емі повільно посміхнулася у відповідь і потиснула руку Кері. Вона знала, що подруга буде мати ще якусь вигоду з того, що Емі буде працювати там. Та вона вирішила не питати поки про це.

— Домовилися.

У глибині душі вона відчувала, що це може стати початком чогось дуже цікавого.

Наступного ранку Кері взяла справу в свої руки. Вона домовилася про зустріч з Оскаром, співвласником компанії Аорона. Він був стильним і впевненим чоловіком із тонким почуттям гумору, який одразу викликав у Емі симпатію.

— Оскар, це Емі, моя подруга. Вона дуже талановита і креативна, дизайнер із відмінним смаком, — почала Кері, представляючи її. — Думаю, вона може стати ідеальним кандидатом для вашого нового проєкту.

Оскар посміхнувся і простягнув руку для рукостискання.

— Дуже приємно, Емі. Я чув, що ви працювали над цікавими проєктами за кордоном?

— Так, у мене був досвід роботи в команді, яка спеціалізується на сучасному дизайні, — відповіла Емі, намагаючись говорити впевнено. — Це був цікавий період, і я б хотіла застосувати ці знання тут.

Оскар схвально кивнув.

— Тоді ми з вами ідеально збігаємося в поглядах. Я якраз шукаю когось, хто привнесе свіжий погляд у наші проєкти.

Кері сиділа поруч, випромінюючи задоволення від того, як добре проходила зустріч.

— Тільки, Оскаре, пам’ятай, тато не повинен знати про це одразу, — сказала вона з лукавою усмішкою. — Я хочу, щоб він сам побачив її талант.

Оскар задумливо посміхнувся, але погодився.

— Звучить цікаво. Добре, Емі, почнемо з невеликого проєкту. Якщо він пройде успішно, ти станеш частиною нашої команди.

Емі ледь стримувала хвилювання.

— Дякую, я не підведу.

Перший тиждень роботи пройшов у швидкому темпі. Емі працювала над дизайном нового офісного простору, вкладаючи душу в кожну деталь. Оскар був у захваті від її ідей і відгукувався лише позитивно.

Одного дня Кері зайшла до неї в офіс із кавою в руках.

— Ну як тобі робота? — запитала вона, сідаючи поруч.

Емі усміхнулася, хоча в її очах читалася втома.

— Це складніше, ніж я думала, але мені подобається.

Кері підморгнула.

— Батько ще нічого не знає. Але я влаштувала так, що він прийде на презентацію твого проєкту. Хочу побачити його реакцію.