Галина Сергіївна Лозко - Пробуджена Енея

навіть протилежних, які співпрацюють на підставі спільності расового (європейського) походження. Федерація досліджує історію Білої раси в її релігійних, культурних та ідеологічних аспектах. Історично “одіністи-християни” вважають себе правонаступниками тамплієрів та інших війського-рицарських орденів і послідовниками таємних язичницьких товариств епохи середньовіччя [478.46].

Крім того, в Британії та Ірландії є чимало організацій кельтсько-одінського напрямку, наприклад Церква Молота Тора. Це радикально права група, що надає підтримку скінхедам та засудженим націонал-соціалістам. Існують і інші синкретичні язичницько-християнські рухи, як наприклад, “кельтське християнство”, що використовує деякі звичаї друїдизму.

Одінізм нині відроджується в Німеччині, Великобританії, Бельгії, Данії, Норвегії, Ірландії, Ісландії та інших країнах. Але його поширення не обмежується тільки Європою: нині цей рух охопив також і Американський континент. Тут уже існують одіністи різного рівня, від наївно-театральних груп, до серйозних організацій, як наприклад, інтелектуальні групи та закриті товариства культу Одіна (White House Network – Мережа білих будинків). Ця організація нині об’єднує інтелектуалів одіністського напрямку (“арійського світогляду”) в різних європейських країнах. White House Network видає журнал, який висвітлює проблеми кельтики, руніки, етногенези та сучасних проблем.

Метою White House Network є збереження і поширення одіністського світогляду білої людини. Головні принципи одінізму, визначені активістами руху:

“1. Ми визнаємо Одіна (Вотана) як Всеотця білої раси і рушійну силу аріїв у світі.

2. Біле людство рухається вперед як індивідуально, так і колективно.

3. Наше життя складається не тільки з радощів, але і з боротьби. Ми визнаємо і те, й інше.

4. Родова і культурна спадщина нашої раси – найсвященніше, чим ми володіємо, і що ми зобов’язані захищати і боронити в ім’я майбутнього.

5. Єдність раси – наша найвища цінність.

6. Самовдосконалення білих людей – гарантія білого майбутнього.

7. Прилучення до мудрості – вища доброчинність для білої людини.

8. Любов до істини, самопожертва, сміливість, вірність, служіння правді і красі – обов’язкова вимога до білої людини” [230. 55].

Прихильники одінізму, як і послідовники білого расового руху, вважають, що панування расових ідеалів, можна реалізувати лише шляхом відродження рідних світоглядних або релігійних систем. Не зважаючи на деякі суперечності у релігійних системах і світоглядних концепціях різних груп руху, перед ними стоїть одне і те ж завдання і спільна мета: “збереження і поліпшення здорової расово-генетичної спадщини Білої Європейської Раси”. Це той базис, який допомагає представникам різних білих народів розсунути свої вузько етнічні релігійні, ідеологічні, світоглядні принципи і знівелювати протиріччя.

Одіністи часто цитують слова, написані однією з Сивілл руху – Савітрі Деві: “…через порочність жінок виникає змішання рас, через змішання рас відбувається втрата пам’яті, від втрати пам’яті походить втрата розуміння, а через це – все зло в світі”. Чистота релігії, на їхню думку, заснована саме на чистоті расово-генетичної спадщини. Виходячи з цього, одіністи вважають, що не можна нав’язувати комусь своїх поглядів на релігійну традицію, що склалася, а тим більше, уніфікувати релігійну культуру. Біла європейська традиція не може створюватися штучно, і тому шляхи вирішення цієї проблеми слід шукати в расово-генетичній ідентичності носіїв тієї або іншої релігійної культури і світогляду. Отже, відродження етнічних релігій білих народів має спиратися на природне, первинне коріння, передачу знань, станову ініціацію – тільки після цього етнічна традиція знаходить своє конкретне втілення. Так вважають прихильники Одіна.

Сучасний рух одіністів фактично висуває ідею панарійства (всеарійства), щоправда не нову. Її пропонував український вчений Володимир Шаян ще в 30-х роках ХХ століття (про це йтиметься у розділі IV). Але сьогодні вже панарійці мусять ставити не тільки завдання духовного відродження, а й проблему порятунку Білої раси в цілому. До недавнього часу політики все ще боролися проти апартеїду, сегрегації, “расової дискримінації негрів та кольорових”, а тепер, коли чисельність білих на земній кулі катастрофічно зменшується (нині їх 8 %), постала очевидна проблема захисту своєї раси. Такий захист, на думку Всесвітнього руху Білої Людини, можливо здійснити тільки шляхом апартеїду: “Нашою метою є самооборона перед тотальною загрозою для білої людини, не тільки в ЮАР, але й у всьому світі” [404. 15–16. 12]. Цілком очевидно, що ці радикально нові завдання в умовах глобалізації не можуть бути вирішені “демократичними” чи ліберальними заходами. Таким чином, слід зрозуміти, що релігійний світогляд нині нерозривно пов’язаний з ідеологією, наслідком якої мусить стати відповідна етнокультурна політика. Це дві сторони однієї медалі, – вважають одіністи. І поки на рівні державних урядів ці проблеми не вирішуються, доти народна самооборона буде набувати стихійних форм, що природно, згодом можуть перетворитися в значну політичну силу.

Так, у США існують групи прихильників одінізму, які спираються на скінхедів, кук-клукс-кланівців, які, однак, не афішують своєї діяльності через політичні переслідування. Такою є, наприклад, одіністська група EINHERJAR HAMMER SKINS, що діє на Півдні Америки. Ці послідовники культу Одіна втілюють у життя боротьбу за Білу расу практичними діями. Вони послідовно реалізують ідею: одна біла людина – один воїн. Ці групи, навіть спільно з білими християнами-кук-клукс-кланівцями, часто здійснюють свої акції спалення негритянських церков чи нападів на євреїв.

Серйозним бойовим центром американського Одінізму є організація під керівництвом політичного в’язня Девіда Лэйна – Votаn’s Volk (Народ Одіна). Нині це найвпливовіша на американському континенті і достатньо добре озброєна організація. Votan’s Volk має свої друковані видання, склади зброї і багато іншого, що “потрібне Білій людині в американському Вавілоні”. Ця організація також очолює видавництво “14 слів”, що в перекладі на українську означає: “Ми зобов’язані забезпечити існування нашої Раси і майбутнього для білих дітей”. Діяльність цієї організації спрямовується на всі країни, де проживають білі люди.

Як бачимо, Одінізм – найбільш радикальна і войовнича форма відродження етнічної релігії. Звичайно, він має свої локальні особливості в кожній країні свого поширення, залежно від збереженої традиції та мовних відмінностей в іменах Богів, місцевої звичаєвості та обрядовості.

Картина відродження Одінізму була б неповною, якби я не згадала непересічну постать нашого сучасника з Норвегії – Варга Вікернеса (Каунта Гришнака), рок-музиканта, норвезького націоналіста-язичника. Він став відомим своєю арійською музикою стилю Burzum.

На початку 90-х років тепер уже минулого ХХ століття Норвегією прокотилась хвиля підпалів християнських церков. У 1994 р. було заарештовано Варга Вікернеса і, за звинуваченням у вбивстві й підпалі церкви, засуджено на 21 рік тюремного ув’язнення. Його жертвою став Ойстейн Орсет, гомосексуаліст і комуніст-напівсаам, відомий під псевдонімом Євронібус.

Офіційні ЗМІ навмисно не хотіли визнати Вікернеса норвезьким рідновіром, вперто називаючи його сатаністом. Саме це спонукало його уже в ув’язненні написати свою першу книгу, щоб пояснити людям причину свого протесту проти сучасного світу. Ця книга була видана в Норвегії в 1997 р. під назвою “Vargsmaol” (Промови Варга). У передмові Варг пояснив мету її написання: “Я сприймав увесь судовий процес як