Ігор Ітан - Ореада. 2. Ароморфоз, Ігор Ітан

   GPS маячок працює за нашими параметрами, операційна система наша, прошивка мультиконтролера теж. Параметри керування тілом – все на місці. Але мені ця вся історія тепер зовсім не подобається, — він пильно вдивлявся в беззахисного на вигляд гіноїда з безневинним дівочим обличчям, пристебнутим до клітки кайданками. — Що ти задумала, Леа? Яку зараз ти розігруєш зі мною комбінацію?

   Леа мовчала, трохи опустивши голову. Алекс ще деякий час розмірковував, а потім з виглядом твердо прийнятого рішення сказав:

   — Нуль-три-дванадцять, команда до виконання, стан гібернації.

   Леа миттєво заплющила очі та незграбно перекинулася знерухомлена на підлогу.

   Алекс звернувся до Мамонта:

   — Нам треба негайно звідси йти. Я витягну з неї системний модуль, і повеземо гіноїда у розібраному вигляді.

   Алекс дістав із сумочки набір інструментів, підійшов до тіла Леа та перевернув його спиною вгору, щоб можна було отримати доступ до потиличної частини голови. Потім він сів їй на спину та дістав із набору скальпель. Але, перш ніж він встиг зробити у неї надріз, тіло різко розвернулося відразу в сидяче положення, відриваючи кайданки від клітки і одночасно охоплюючи Алекса за горло рукою. Алекс миттєво відреагував, хапаючи Леа за руку, що душила його, своїми обома руками у спробі одразу виконати кидок через себе, але було вже пізно. Леа встигла міцно обвити його своїми ногами, не залишаючи можливості не тільки для кидка, а й шансу повернутись або підвестися. У буквальному значенні залізною хваткою вона стиснула шию Алекса, повністю перекривши дихання та кровообіг. Мамонт вже давно був готовий для пострілу, прицільно утримуючи свою гвинтівку в їхньому напрямку, але Леа вміло прикривалася Алексом, не даючи Мамонту можливості зробити це, не зачепивши свого боса.

   Вона витягла вільною рукою "Файв-севен" з плечової кобури Алекса та направила його на Мамонта:

   — Кинь свою гвинтівку до мене, — наказала вона.

   Мамонт не ворухнувся, продовжуючи зосереджено вицілювати її. Леа вистрілила по гвинтівці – ту повело убік, але Мамонт утримав її в руках.

   — Наступна куля поцілить тобі у голову, — попередила вона.

   Мамонт розвернув гвинтівку та жбурнув її від себе вперед. Вона впала приблизно на половині відстані, що розділяла його з Леа. Продовжуючи жорстко утримувати Алекса у своїх обіймах, Леа обшукала його кишені та вивалила звідти весь вміст на підлогу. Уважно спостерігаючи за Мамонтом, вона закинула напівнепритомного Алекса у клітку та повісила на неї замок. Серед предметів, що становили вміст його кишень, Леа знайшла ключ від відірваного браслета кайданків, який висів у неї на руці, та звільнила її від металевого кільця, що заважав. Потім підійшла до гвинтівки та підібрала її з підлоги. Вона витягла магазин, пересмикнула затвор, спіймавши патрон, що вилетів, і віднесла гвинтівку в куток приміщення, де швидко розібрала, щоб унеможливити її подальше використання.

   Леа оглянула вільні клітки, що були в її розпорядженні, і з жалем визначила своїм бездоганним окоміром, що у жодній з них дебела тушка Мамонта не поміститься. Її погляд зацікавлено зупинився на Х-подібному хресті андріївського типу із ременями для фіксацій.

   — Іди туди, — наказала вона Мамонту, вказуючи пістолетом на хрест.

   Мамонт з небажанням, але все ж таки неквапливо рушив у зазначеному напрямку. Підійшовши до хреста, він зупинився та втупився важким поглядом у Леа.

   — Залізай на нього та розташовуйся зручніше, щоб я могла надійно прив'язати тебе, — розпорядилася вона і підійшла до вхідних дверей приміщення, замкнувши їх на внутрішню засувку.

   Мамонт не зрушив з місця. Усім своїм виглядом він лише демонстрував ненависть та готовність за першої ж можливості знищити Леа.

   Леа підійшла до нього ближче та направила на нього "Файв-севен":

   — Я тебе все одно прив'яжу. Навіщо тобі зайві травми?

   Мамонт відійшов від хреста, демонструючи, що нізащо на світі не стане на нього залазити. Леа зробила попереджувальний постріл, злегка зачепивши м'яз на гомілці Мамонта, щоб той відчув біль. Однак замість того щоб підкоритися, Мамонт заревів від люті і з надзвичайною для його маси швидкістю стрибнув на Леа. Він схопив її обома руками за сукню біля грудей і, як пушинку, підняв над собою, маючи намір щосили шпурнути об стіну за своєю спиною.

   Леа не вистрілила, хоч і могла це зробити ще до того, як він наблизився до неї. Вона своєю вільною рукою схопила Мамонта за його правий зап'ясток і, натиснувши на нього, переломила гучним хрускотом. Мамонт видав глухий стогін і в нерізкому кидку відпустив її. Леа пролетіла кілька метрів і, зберігши рівновагу, приземлилася на ноги.

   Сукня на ній розірвалася ззаду від коміра до талії і обвисла, заважаючи свободі рухів. Їй довелося скинути її на підлогу. Переступивши через неї та відкинувши потім гострим носком свого чобітка рвану матерію убік, щоб не заважала, вона з розвороту в стрибку вдарила цим же носком Мамонта у скроню. І відразу ж другий стрибок прямим ударом у перенісся. Під носом у Мамонта з'явилися дві темно-червоні цівки. Він почав втрачати рівновагу, і щоб не впасти, вимушено сів на підлогу, спираючись на своє передпліччя. Леа повторила удар у скроню, а потім ще один з іншого боку. Мамонт остаточно звалився у глибокому нокауті.