Сюецінь Цао - Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі

— Не вистачало ще, щоб я їх чекав! — обурився Баоюй. — Підуть служниці, і добре.

Але тітонька Сюе все-таки дала їм у провідники ще двох дівчат.

Вибачившись перед тітонькою Сюе щодо завданого їй клопоту, Баоюй і Дайюй вирушили до матінки Цзя. Та ще не вечеряла й дуже зраділа їхньому приходу. Помітивши, що Баоюй захмелів, вона звеліла йому йти до себе відпочивати, а служницям наказала гарненько за ним наглядати. Потім раптом згадала про провідників Баоюя й запитала:

— Що це не видно мамки Лі?

Баоюй і Дайюй побоялися сказати, що вона засмутилася й тому пішла, і відповіли:

— Вона нас провела, а потім несподівано відлучилась у якихось справах.

— Чи варто про неї запитувати? — сказав Баоюй. — Якби не було її, я прожив би принаймні на два дні довше!

Він круто повернувся і, злегка похитуючись, пішов. У кімнаті в себе він побачив на столику туш і пензлі.

— Оце так! — заходилася дорікати йому Цінвень. — Звелів мені розтерти туш, уранці з запалом узявся за роботу, написав три ієрогліфи, а потім кинув усе й пішов! Обдурив мене, змусив прождати цілий день! Ану, сідай і пиши, поки не спишеш усю туш!

Тільки зараз Баоюй згадав, що сталося вранці, і розсміявся:

— Де ж ієрогліфи, які я написав?

— Та він п’яний! — ойкнула Цінвень. — Адже, йдучи до палацу Нінго, ти сам звелів мені наклеїти їх над воротами. Я побоялася, що інші не впораються, і зробила це сама, піднявшись на високу драбину. Дотепер руки від морозу як дерев’яні!

— Підійди до мене, я їх погрію, — посміхнувся Баоюй.

Він узяв Цінвень за руки, і вони стали милуватися ієрогліфами, приклеєними над входом.

Прийшла Дайюй.

— Мила сестрице, — звернувся до неї Баоюй, — скажи чесно, який із ієрогліфів написаний майстерніше?

Дайюй підвела голову, прочитала: «Двір Насолоди пурпуром» — і з посмішкою сказала:

— Всі три прекрасно написані! Невже це ти написав? Завтра напиши для мене.

— Знову з мене смієшся! — ображено мовив Баоюй і запитав: — Де сестра Сіжень?

Цінвень щось буркнула й кивнула головою в бік кана. Баоюй обернувся й побачив Сіжень, вона як була в одязі, так і заснула.

— Оце так! Рано ж уляглася спати! — Він засміявся й знову повернувся до Цінвень: — Сьогодні в палаці Нінго на сніданок були пиріжки із соєвого тіста. Я згадав, що ти їх дуже любиш, і попросив дружину пана Цзя Чженя прислати кілька штук сюди, нібито для мене. Ти не бачила, де вони?

— Краще не згадуй про це! — перебила його Цінвень. — Тільки-но пиріжки принесли, я відразу зрозуміла, що це для мене. Але їсти не хотілось, і я поставила їх отам. Потім прийшла мамка Лі, побачила й каже: «Баоюй, мабуть, не їстиме. Дай краще я віднесу їхньому онукові». І звеліла віднести їх до неї додому.

Поки вони розмовляли, Цяньсюе подала чай.

— Сестрице Лін, випий чаю, — сказав Баоюй.

Усі розреготалися.

— Панянка Лін Дайюй давно пішла!

Баоюй випив півчашки й звернувся до Цяньсюе:

— Ти заварила вранці чай «кленова роса», а я сказав, що цей чай треба заварювати три-чотири рази, щоб у нього був справжній колір. Навіщо ж ти заварила новий?

— Той, що я заварила вранці, випила нянька Лі, — пояснила Цяньсюе.

Баоюй сердито жбурнув на підлогу чашку, яку тримав у руках; чашка розбилась, осколки із дзенькотом полетіли врізнобіч, і бризки чаю потрапили Цяньсюе на спідницю.

— Вона така ж служниця, як і ти! — підхопившись із місця, Баоюй обрушився на Цяньсюе. — А ви все ходите перед нею на задніх лапках! Усього кілька днів годувала мене своїм молоком, а тепер так зазналася, що вважає себе десь чи не вище моїх предків! Геть її, геть! Усім тільки легше стане!

Він заявив, що зараз же піде до матінки Цзя й про все доповість.

Сіжень, що тільки прикидалася сплячою, щоб подражнити Баоюя, поки розмова йшла про всякі дрібниці, не подавала голосу, але коли він розбушувався й розбив чашку, поспішно підхопилася, щоб угамувати його. Тут прибігла служниця від матінки Цзя:

— Що сталося?

— Я наливала чай, посковзнулась і розбила чашку, — відповіла Сіжень.

Потім вона заходилася урезонювати Баоюя:

— Хочеш вигнати няньку Лі — вижени. А заодно й усіх нас. Ми не заперечуємо. Принаймні, не будеш скаржитися, що в тебе немає гарних служниць!