Арістофан - Комедії

ми:

«Знов бачу в хвилях після бурі… ласицю!»

Емпуса зникла.

Діоніс

Побожися!

Ксантій

Свідок Зевс!

Діоніс

І ще раз!

Ксантій

Свідчусь Зевсом!

Діоніс

Ще раз!

Ксантій

Свідок Зевс!

Діоніс

Ой, як я, бідний, зблід, її побачивши!

Ксантій

А плащ твій з переляку зовсім порудів!

Діоніс

Ой, відкіля нам стільки лиха випало!

310 Кого з богів винить в моїй загибелі?

«Ефір — домівку Зевса», «часу крок важкий»?

Ксантій

Агов!

Діоніс

Ну, що там?

Ксантій

Ти не чув хіба?

Діоніс

Та що?

Ксантій

Десь флейти грають.

Діоніс

Справді! Ще й повіяло

Так таємниче смольним духом факелів.

Сховаймося і потайки послухаймо!

Хор містів

(за сценою)

Іакх, о Іакх!

Іакх, о Іакх!

Ксантій

Це так і є, господарю. Співають десь

Посвячені, що говорив Геракл про них, —

320 Іакха, наче Діагор, оспівують.

Діоніс

Оце й мені здається. Та найкраще нам

Постоять тихо, й ми про все дізнаємось.

Відходять убік і ховаються.

ПАРОД

На орхестру входить хор з двадцяти чотирьох містів, у білих одіннях і з факелами в руках.

Перша половина хору

ОДА I

О Іакх,

Дорогий трон в вишині ти посідаєш!

Іакх,

О Іакх!

Йди до нас, на левади, оболоні,

А також сам поведи нас!

Хай гілля мирт рясноцвітних

330 Твій красять лоб кучерявий.

Тупотй в лад, вибивай такт хороводу,

Що в грайливому русі

Пориває й полонить,

Вабить в ігри чаровійні,

У забави — святобливі,

Співом містів і танками.

Хор танцює з факелами в руках.

Ксантій

Деметри дочко славна і шановна!

Але й принадно ж пахне поросятина!

Діоніс

Сиди вже нишком, то й ковбаску матимеш!

Друга половина хору

АНТОДА І

340 Хай горить смолоскип твій,

Потрясай ним пломенисто!

Іакх,

О Іакх!

Свят нічних ясна зоре світлодайна!

У вогнях вже оболонь вся,

Вже й старі йдуть танцювати

І турбот сум забувають,

Тягарі літ і журби гніт відігнавши

У служінні священнім.

350 Піднімай же факел свій

І, щасливий, за собою

Поведи нас — хороводом

На ясний цвіт, луговий цвіт!

Хор танцює ще буйніше.

Провідця першої половини хору

Збережімо ж мовчання побожне! Нехай

не вступає до нашого кола,

Хто високої мови цієї не чув,

не очистився в серці і в мислях,

Таємниць благородних од муз не навчивсь

і цурається їх хороводів,

Бикоядця Кратіна вакхічних буянь

оцінить по заслузі не вміє,

А з блазенських втішається жартів пустих,

хоч надмірні вони й недоречні,

Не гамує зловредного розбрату й чвар

і не зичить добра громадянам,

360 Тільки звади кує й ворожнечу міцнить

задля власного зиску й користі;

Хто, правуючи в місті в дні бурних негод,

хабарів вимагає й дарунків,

Корабель чи фортецю віддав ворогам,

чи товар заборонений возить

Із Егіни, як Форікіон-лиходій,

що на митниці брав двадцятину,

Сам же снасть корабельну, і линви, й смолу

в Епідавр посилав потаємно,

Хто срібло в чужину позичать умовляв

на будову ворожого флоту,

Хто в божницю Гекати ходив одливать

ще й побожну наспівував пісню,

Хто на зборах промовисто хліба шматок

вимагає в поетів одгризти,

Як в комедії висміють трохи його

на старинних святах Діоніса,

їм усім я велю, ще й удруге велю,

ще й утретє усім я велю їм —

370 Відступіться від нашого кола! А ви —

опівнічних пісень починайте,

Хороводи і танці веселі ведіть,

як належить на святі врочистім!

Перша половина хору

ОДА II

Ходім тепер сміливо

на луки й оболоні,

Топчімо трави й квіти!

Жартуйте всі,

Гуляйте, веселіться,

Напостували досить!

Друга половина хору

АНТОДА II

Піснями і танками

Богиню-рятівницю

Вславляймо урочисто!

380 Наш край вона

навік обороняє

На злість Форікіону!

Обидва хори танцюють.

Провідця другої половини хору

А тепер іще іншої пісні заводь,

ряснощедру царицю Деметру,

Що плодами землі обдаровує нас,

у піснях божественних прославте!

Перша половина хору

ОДА III

Деметро, таїн пресвятих

Владичице, прийди до нас,

Свій хоровод охороняй,

Щоб без турбот ми цілий день

Гуляли й веселились!

Друга половина хору

АНТОДА III

Удосталь жартів нам дозволь

390 І вдосталь поважніших слів,

Щоб, нагулявшись досхочу,

Як в свято личить, ми могли

Здобуть вінки звитяги!

Обидва хори танцюють.

Провідця хору містів

Анумо!

І бога юного сюди співом закликайте!

Нехай радіє з нами він у танку веселім!

Перша половина хору

Іакх преславний, святкувань веселих

Найбільша радосте, у храм богині

Нас проведи!

400 І покажи, як легко ти

Проходиш путь далеку!

Іакх, о танколюбче, проведи мене!

Друга половина хору

Заради простоти й заради жарту

Узувся ти в сандалії подерті,

В лахміття вбравсь,

Щоб безоглядно ми могли

Гуляти й веселитись!

Іакх, о танколюбче, проведи мене!

Обидві частини хору

Я на дівча гарненьке оглянувся,

410 Що в танцях поряд весело стрибало,

Коли дивлюсь —

А в неї перса крізь хітон

Роздертий виглядають.

Іакх, о танколюбче, проведи мене!

Ксантій

Де всі — і я там, і мені ж бо хочеться

Гуляти й веселитись.

Діоніс

І мені також!

Обидва пристають до хору.

Провідця першої половини хору

Як хочте, пожартуймо гуртом із Архедема!

Сім років мавши, ще не знав він родичів,

А нині порядкує

420 Там, наверху, між мертвих,

І перший став у злиднів і безпутників.

Провідця другої половини хору

Я чую, як в могилі

Клісфенів син волосся

Вищипує іззаду, щоки дряпає,

Колотиться, зігнувшись,

І зойкає, й коханця

Себіна кличе з дема Анафлістського.

Провідця хору містів

А Каллій Гіппоблудів,

В левину вбраний шкуру,

430 Морські бої вже розпочав із дівкою.

Діоніс

(виходить наперед)

Ви б не могли сказати,

Де тут Плутон домує?

З країв далеких щойно ми прийшли сюди.

Провідця хору містів

Не йди нікуди далі

І вдруге не запитуй,

А знай — стоїш при дверях ти Плутонових.

Діоніс

(до Ксантія)

Бери вантаж, хлопчино!

Ксантій

А це вже що за штука?

Повзуть дрібненькі з вантажа корінф'яни.

Провідця хору містів

440 Рушайте

В уквітчаний богині гай,

В її священне коло,

І свято, любе всім богам,

Радісно святкуйте!

Жінки й дівчата в хороводах

Хай ідуть зі мною

У сяйві факелів всю