Леді Анет - Магиня серед драконів , Леді Анет

Глава 58: Рішення без звороту

Леон обережно опустив нас назад на землю. І разом з приземленням на тверду поверхню я буквально відчула, як мене прикувало усвідомлення того, що ми щойно закріпили зв'язок істинних.

Отак. Шляху назад немає.

Але найбільше дивувало те, що я зовсім не відчувала страху. Мені зовсім не хотілося повертатися назад.

Я знову піднялася! В переносному сенсі, звісно. Можна сказати, я ментально злетіла на сьоме небо від щастя і зовсім не хотіла спускатися.

В тому сенсі, що не хотілося залишати це місце, де сталося все, що мало статися.

Але, на жаль, час піджимав. Тітка могла повернутися до вітальні в будь-який момент. Та й бал ось-ось мав початися. Не хотілося б запізнитися і залишити враження не дуже пунктуальної істинної племінниці самого короля.

На цій думці я спіткнулася.

Як вражаюче звучить мій статус! І що цікаво, він чомусь мене зовсім не вражав. Ну що з того, що в дядьках у Леона сам король? З ким не буває? У всіх свої недоліки.

— Схоже, наш поцілунок спровокував ініціацію повітряної стихії, — задумливо пробурмотів Леон, спостерігаючи за тим, як магія слухняно ковзає вздовж його рук і ховається під шкірою.

— Цікаво,  чи з'явиться четверта? — озадачено промовила я і ойкнула.

Одна з іскор швидко перескочила до мене на долоню і перетворилася на третю "сусідку" моїх колишніх двох ящірок. Треба відзначити, що ті були не в захваті. Двоє намагалися витіснити новеньку на самий край. От же безсоромні! Забезпечили собі територію і влаштували справжню диверсію .Коли ж вода та вогонь встигли зійтися? Треба буде провести з ними виховну бесіду.

— Це знову сталося, — констатувала я очевидне, маючи на увазі переміщення стихій.

— Нам краще поспішити, а з ними розберемося пізніше. І краще тобі одягнути рукавички, щоб ніхто їх не побачив, — сказав Леон, і я змушена була з ним погодитися.

Ми повернулися у вітальню якраз вчасно. В цей момент з спальні вийшла тітка, одягнена в елегантну шовкову сукню кольору шампань. На голові їй зробили високу зачіску, у вухах сяяли довгі сережки, а шию прикрашало тонке намисто.

Тітка виглядала неперевершено. Вона, здавалося, помолодшала на десять років. Я навіть не могла пригадати, коли вона в останній раз виглядала так вражаюче.

— Міна, що скажеш? — тітка покружляла навколо себе і кинула на мене невпевнений погляд. — Не надто відверто? Нормально?

Попри певну скутість у рухах, очі тітки сяяли від захоплення та передчуття.

— Якраз в самий раз, — усміхнулася я, милуючись тим, як по-дівочому чарівно поводилася родичка.

Досі було важко сприйняти той факт, що насправді вона не була моєю мамою. Я навіть серйозно замислилася над тим, щоб залишити все як було раніше. Якби мені не відкрилася гірка правда про батьків. Врешті-решт, саме тітка мене виростила та замінила мені матір. Може, вона не буде проти залишитися такою для мене й надалі?

Я одягла рукавички, які мені протягнув Леон, і разом з тіткою вийшла в коридор, де до нас приєднався Дерек. Вже вчетверо ми вирушили в бальний зал.
 

Бал мав розпочатися з хвилини на хвилину. І Леону було вкрай важливо встигнути перехопити короля до цього моменту.

Сам факт офіційного запрошення майже в останній момент був надзвичайно підозрілим. Чому дядька не попередив Леона раніше? Що він готує? Малоймовірно, що це було спонтанний захід. Дядько не любив витрачати гроші без серйозної на те причини. Безкоштовне шампанське — яке насправді було платним і закуповувалося на підвищені податки — лилося у палаці рікою лише з особливих нагод.

Але що б король не задумав, Леон вже все для себе вирішив. Міна — його істинна пара. Неважливо, сталося це через магічну помилку чи було задумано самою природою, але цей факт був беззаперечним.

Леон зрозумів, що не хоче йти на поступки королю. І приховувати свою кохану теж. Дядькові доведеться змиритися і шукати когось іншого для здійснення своїх матримоніальних планів.

Врешті-решт, міг би й сам одружитися!
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍