Деніел Кіз - Притулок пророцтв

проведи пацієнтку назад до палати. На сьогодні ми вже завершили.

– Ненавиджу тебе, Марті. Не виганяй мене.

Гаррі провів її до палати. Рейвен попросила його зайти з нею всередину, проте він похитав головою і замкнув її саму. Коли він пішов, вона стягнула покривало з ліжка і роздерла його на смуги. Зв’язала їх разом і одягла один кінець на шию. Де можна прикріпити інший кінець? Окрім умивальника й туалету в кімнаті більше нічого не було. Жодних труб чи прутів. Варто було перевірити все заздалегідь.

Тоді Рейвен згадала про отвір для вентиляції повітря. Можна прив’язати мотузку до решітки. Двічі обв’язати смуги покривала, щоб задушитися. Вона стала на ліжко і пропхала вільний кінець через один із отворів.

Якось їй сказали, що в чоловіків, коли ті вішаються, відбувається потужний оргазм. У жінок теж?

…готова ти чи ні, я кінчаю…

Двері розчахнулися, всередину влетіли Гаррі з іншим санітаром і зрізали мотузки.

– …це моє тіло, моє життя, ви не маєте права втручатися, я маю право покінчити зі своїми стражданнями…

Вони забрали її імпровізовану мотузку й пішли. Жінка відскочила від дверей і роззирнулася навколо. Нічого.

…добре, тоді я нас утоплю…

Вона впала на коліна. Занурила обличчя в унітаз. Але, як тільки вода потрапила в ніс, голова самовільно смикнулася вгору.

…нічого не виходить нормально. нікчемна, нікудишня… якби ж я могла полетіти геть. але вони підрізали мені крила… це нечесно, богиня перемоги належить усім людям… перемогу людям. для людей, людьми, люду, на блюді.

…блюдо – це за фройдом обмовка? чи, може, скоромовка? а фройд боявся великого злого вовка? бабусю, яка в тебе голова велика! ану покажи свою пику! хто це стоїть гола біля дверей і не в’яже лика?..

…як можна бачити себе без дзеркала? це означає, що я мушу знищити рейвен, щоб алексі мене любив…

…якщо та суча нетенсон знову затягне мене в душ, я розхерачу собі голову об кахельну стіну, звільнюся й решту життя проведу з ним…

Ця думка її так потішила, що вона усміхнулася до Нетенсон.

– Дякую, що такі добрі зі мною. Мені треба в душ.

– Овва, то ми сьогодні міс Жвава?

– І ви теж? Я нікому не скажу.

Нетенсон похитала головою.

– Ходімо, помиємо тебе.

Вона зіщулилася.

– Не торкайтеся мене!

– Знаєш, думаю, замість душу тобі потрібна ванна.

– Так, хороша гаряча ванна заспокоїть мої нерви.

– Оцим шляхом до ванн.

Нетенсон завела її в кімнату з ванною, в якій була пластикова накривка з діркою посередині.

– Цій леді потрібно заспокоїти нерви, товариші. Їй у ванну.

– Це так необхідно? – запитав Гаррі.

– Ти тут не вирішуєш.

– Я не такий дурний, як ви думаєте. Вона психічнохвора. Навіщо вам її карати.

Голос Нетенсон посуворішав.

– Гаррі, якщо я напишу прикру рекомендацію, ти ніколи більше такої роботи не знайдеш.

Він посумнішав. Разом із іншим санітаром вони схопили Рейвен і поклали у ванну.

– Не треба мене штовхати. Я хочу у ванну.

– Бачите? – озвалася Нетенсон. – Вона сама просить.

Вони просунули її голову в діру в пластиковій накривці.

– Кріпися, Рейвен, – прошепотів Гаррі.

Інший санітар повернув кран. Крижана вода! Як тоді, коли Алексі витягнув її з шафи і обдав холодною водою.

Нетенсон засміялася, підняла пластикову кришку і вкинула у ванну товчений лід.

– Г-гаррі, я з-замерзну через неї д-д-о см-мерті. Допоможи мені!

Плечі Гаррі обвисли, він похитав головою.

Вона зціпила стукотливі зуби. Заплющила очі. Стиснула губи. А тоді щезла.

РОЗДІЛ 59

Кайл влетів у палату.

– Нетенсон, я не давав дозволу на холодну шокову терапію.

– Як старша медсестра у цій палаті я отримую інструкції від директора лікарні Гарольда Анґера, а не від вас.

– Ви мали мене повідомити.

– Залишила повідомлення вам на столі. Лікар Анґер сказав, що Рейвен має з’явитися в суді в понеділок і їй не можна колоти седативні. Електроконвульсивний шок або крижана ванна – єдиний спосіб привести її до тями. Оскільки жоден спеціаліст з ЕКШ не зміг з’явитися так терміново, я вирішила скористатися ванною.

– А це не могло почекати?

– Лікар Анґер сказав, що міннацбезпеки тисне на суддю, щоб справа прискорилася.

– Добре, – сказав Кайл. – Вибачте, що так розгнівався. Ви вже раніше працювали з межовими?

– Так, і дай Бог, щоб це була моя остання.

– Для кращого розуміння вам слід знати, що її психічний розлад також включає дисоціацію.

Нетенсон дивилася на нього холодно й непохитно.

– Ну що ж, шок від крижаної ванни, можливо, допоміг їй зібратися докупи.

Її погляд без сумнівів свідчив про те, що Рейвен налаштувала медсестру проти нього. Розділяй і владарюй, лакмусовий папірець «межовиків».

Секретарка в кабінеті подала йому якийсь офіційний документ.

– Вас шукали.

Кайл глянув на аркуш. Повідомлення про те, що в понеділок о 9:00 необхідно бути в суді. Він зачинив двері й зателефонував Брюсові Коулмену.

– Щойно отримав повістку.

– Готовий свідчити?

– У мене з нею сьогодні ще сеанс, мені знадобиться цей вечір, щоб зібратися з думками.

– Коли справа стосується судді Родріґес, краще всіх качечок виставити на свої полички.

– Качок на поличках чи воронів на гілках?

– Ага, їх теж.

О третій Гаррі привів Рейвен у кабінет. Вона мала насторожений, проте спокійний вигляд.

– Як почуваєшся? – запитав він.

– Нормально, здається.

– Сьогодні я б хотів спробувати дещо інше. Ти казала, що мама в дитинстві показувала тобі карти Таро.

– Пам’ятаю, що розповідала тобі, але не пам’ятаю, як вона робила це.

Він потягнувся до шухляди.

– У мене є колода карт Таро.

– Ти як чарівник, що дістає купу різних цікавих штук зі своїх шухляд.

Він завагався. Ще один сексуальний каламбур? Краще не реагувати. Він розклав карти мастю догори.

– Є різні масті карт Таро. У цих досить незвичайні ілюстрації, – він перетасував їх, як дилер, що розбиває колоду. – Ключі – це найцікавіші. Маг. Блазень. Самітник. Колесо фортуни. Повішеник.

Рейвен потримала долоню на горлі, тоді витягла карту, що наполовину сховалася під іншими. Рука тремтіла.

– Дай я гляну.

Вона похитала головою.

– Мені важливо знати, яка карта тебе розчаровує. Дай.

Вона зім’яла її й швиргонула, ледь не поціливши йому в око.

Кайл підняв карту. «Вежа» над урвищем, пронизана блискавкою. Полум’я, що виривається з верхівки. Люди вилітають з вікон. Деякі вистрибують з вежі.

Він зітхнув.

– Я думав, ми вже дійшли до того, що ти можеш упоратись із зображеннями вогню.

– Справа не у вогні, – сльози наповнили очі. – Я не можу дивитися.

– Спалах блискавки?

Рейвен похитала головою.

– Допоможи