Мiла Морес - Магія призначення, Мiла Морес

Тільки зараз я побачила, молодший із чоловіків лежить на землі, мабуть, відкинутий черговим стусаном Калеана.

- Лоріно, я перепрошую за все, що відбувається, - делікатно звертається мій чоловік до матері, - але я повинен поставити вам кілька запитань, щоб ми напевно вирішили ваші сумніви.

- Я слухаю, - мама прискорено дихає. Я бачу, що в неї наростає ворожість до Калеана. Вона поглядає на Девора, котрий уже підходить до нас ближче.

- Коли ви вперше торкнулися Девора?

- Того вечора, коли Ені не повернулася додому. То був перший випадок. Ми дуже хвилювалися, і він…

- Я зрозумів. Прошу вас, не варто виправдовуватись. Я можу вас зрозуміти і нічого не маю проти ваших стосунків. Що змінилося після того випадку? Ви щось відчули? Помітили прояв сил чи їх зміну?

- Нічого такого не було… – мама думає. – Хіба що всі запахи стали гострішими. Якраз коли Ені повернулася, від неї дуже пахло духами, настільки, що мені стало погано.

Калеан глянув на мене і посміхнувся, повернув обличчя убік, продовжуючи посміхатися.

- Після цього ви ще відчували запахи гостріше? Можливо, слух змінився? Чи щось подібне?

- Лорі, розкажи про той випадок у ванній, - Девор про щось нагадує.

- Та нічого особливого. У нас щось трапилося з гарячою водою чи холодною. При кожному включенні вода була лише гарячою, а холодної не було. Я викликала майстра, але він не виявив поломки.

Калеан глянув на мене багатозначно.

- Значить, ці сили в тебе не від батька, а від матері, Ені, - сказав це вголос.

- Калеане, це означає, що вони призначені? – дивлюся на свого чоловіка, не приховуючи подиву.

- Я не можу сказати це з повною впевненістю, тому що активних сил Девора я так і не побачив, але, можливо, таке, що вони проявляються інакше. Мої удари він витримує краще за будь-кого, хто не знайшов свою справжню пару. Він упав з дванадцятого разу, а я сподівався, що це станеться з першого.

Дивлюся на маму та Девора по черзі, несвідомо закриваю рота долонею. Залишилося додати «який жах», але розумію, що можу образити близьку людину. Стоїмо мовчки у колі. Калеан перестав злісно поглядати на мого колишнього хлопця. Мама не одриває очей від Девора, він від неї.

- Не можу в це повірити, - говорю чоловікові, коли ми відійшли від парочки закоханих.

- Йому пощастило, дуже пощастило. У такому ранньому віці знайти свою жінку - Калеан не може повірити, як і я.

Девор тим часом обіймає маму, вона притискає голову до його грудей. Хочеться заплющити очі, щоб цього не бачити, а ще й забути те, як вона сиділа на ньому в спальні. Мине час, я зможу це прийняти, але поки що мозок закипає.

- Запросимо їх на вечерю? – Калеан не озвучує.

- Давай трохи почекаємо, я поки що до цього не готова.

Киває згідно, усміхається, наче щось згадав.

- Значить, духи допомогли заглушити запах моєї сперми? - сяє, розтягуючи від задоволення рот у широкій усмішці. Я не відповідаю, а він притискає мене до себе за талію, і ми летимо додому.

 

Підписуйтесь на мою сторінку, залишайте коментарі, не скупіться на зірочки!

Мені потрібна ваша підтримка!

INS, TG: mila1mores

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно