Ахмед Салман Рушді - Золотий дім

спостереження, що передавали зображення до центру управління охоронної фірми, де екрани були під цілодобовим наглядом, а також титановими ґратами й сталевими ролетними дверима, кожні з яких захищав подвійний кодовий замок із кодовою панеллю: два слоти для ідентифікаційних карт і клавіатура під ними, і жоден із працівників не знав усіх PIN-кодів.

Для того, щоб відкрити двері, необхідна була присутність двох працівників вищого рівня, кожен із яких використовував свою картку й набирав особистий код. Для того, щоб зламати цю систему, полюбляв казати Соттовоче, треба було бути генієм.

— Це справжня фортеця, — нахвалявся він. — Якби я проходив повз уночі й захотів відлити, то сам би не зміг сюди потрапити.

Що ж насправді сталося? Глупої ночі, близько 3:20, до галереї на Двадцять четвертій вулиці під’їхав «Шевроле Субурбан» із затемненими шибами без номерних знаків. Водій, судячи з усього, відвідав галерею раніше й використав щось, що в офіційному повідомленні Департаменту поліції Нью-Йорка було описане як «надзвичайно складне обладнання для зчитування даних», щоб склонувати ідентифікаційні картки й встановити PIN-коди. Було піднято сталеві двері, відкрито титанові ґрати, після чого відкрито пластикові каністри з бензином, закинуто в галерею й підпалено — можливо, такою самою паяльною лампою, за допомогою якої були створені виставлені скульптури. Коли полум’я бухнуло назовні, позашляховик від’їхав, і подібна процедура повторилася на Двадцять першій вулиці. Єдиний свідок, не гідний довіри п’яничка, змалював водія «Субурбана» як чоловіка в чорному балахоні з каптуром і темних окулярах.

— Він був як та людина-муха, — заявив свідок. — Еге. Оце як згадую, в нього геть волохаті мушачі руки виглядали з рукавів.

Коли його свідчення поринули далі у сферу наукової фантастики, йому подякували й відпустили. Інших свідків не знайшлося. Найбільшою надією свідків було зідентифікувати автомобіль, але по свіжих слідах його не знайшли. А поки загасили вогонь, скульптури були безповоротно знищені.

ІНТЕР’ЄР. НІЧ. ПОМЕШКАННЯ ПЕТІ ҐОЛДЕНА. СПАЛЬНЯ.

ПЕТЯ сидить у ліжку, досі в чорному балахоні й темних окулярах, натягнувши на себе простирадло до підборіддя. Він нестримно схлипує. Знімає окуляри й кидає їх у протилежний куток. На приліжковій тумбі відкриті пляшки з алкоголем.

ІНТЕР’ЄР. НІЧ. ПОМЕШКАННЯ ПЕТІ ҐОЛДЕНА. ВІТАЛЬНЯ.

Усе ще в сльозах, на межі крику від горя, ПЕТЯ почав громити свій новий дім. Він жбурляє лампу через кімнату, та вдаряється в стіну й розсипається на шматки. Підносить стілець і кидає його слідом за лампою. Потім присідає навпочіпки, сховавши голову в долоні.

ІНТЕР’ЄР. ДЕНЬ. ПОМЕШКАННЯ ПЕТІ ҐОЛДЕНА. ВІТАЛЬНЯ.

Перехід напливом у наступний ранок, ПЕТЯ в тій же позиції.

Дзвонить ДВЕРНИЙ ДЗВІНОК. Кілька разів. Він не рухається.

Перехід.

НАТУРА. ДЕНЬ. ПЕРЕД «БУДИНКОМ МОНДРІАНА».

НЕРОН ҐОЛДЕН дзвонить у двері. Перехід на його обличчя ВЕЛИКИМ ПЛАНОМ, коли він говорить прямо в камеру. У тлі голосу чуємо дзень-дзелень дзвінка, який він продовжує натискати.

НЕРОН

Ясно, я відразу зрозумів, що це він. По телевізору показали фоторобот, і як тільки я побачив, то впізнав його. Ніяка це не людина-муха. Це Петроній. А ще машина. Він зняв номери, але це моє авто. Я сам дав йому ключі, коли він сюди приїхав. Він добрий водій, обережний. Який батько сподіватиметься такого від свого сина? Ми тримаємо його на підземному паркінгу під сотим номером по Блікер-стріт, де університетська висотка, піднаймаємо місце у професора журналістики з дванадцятого поверху. Я знаю це авто, знаю свого сина і знаю ту жінку. Ясно. Це та сама жінка, яку в нього брат відбив. Це помста. Страшна штука, але він же чоловік як‑не-як.

Перехід.

ІНТЕР’ЄР. НІЧ. ПОМЕШКАННЯ ПЕТІ.

У помешканні безлад, але ПЕТЯ впустив МЮРРЕЯ ЛЕТТА. Сам ПЕТЯ досі сидить згорблений на підлозі на задньому плані. ЛЕТТ присів поруч, поклавши руки йому на плечі. ПЕТЯ говорить не вмовкаючи. Ми не чуємо його монологу.

РЕНЕ (голос за кадром)

Він купив паяльну лампу в інтернеті. Це було неважко. Знявши номери з «Субурбана», він поїхав до мінімаркету в Квінз і купив пластикові каністри. Потім подався до заправки в окрузі Нассо й наповнив їх бензином. Що стосується злому систем безпеки в галереях, він зізнався, що це було досить легко. Певно, він не очікував тієї хвилі почуття провини, що накотила на нього після нападу. Він мало не потонув у ній. Нервовий зрив був дуже гострий. Він непокоївся, істеризував, впав у пригніченість, напився. Психотерапевт хотів, щоб його взяли під нагляд як суїцидника. Батько зорганізував для нього цілодобову медсестринську опіку.

Перехід до ПЕТІ, що оскаженіло говорить, але ми чуємо лише оповідь РЕНЕ. Іноді ПЕТЯ промовляє синхронно з РЕНЕ.

РЕНЕ

Він спрямував напад люті передовсім на самого себе, сповнений почуття провини й сорому. Але водночас він багато говорив про те, наскільки сильно ненавидить свого брата. Його почуття до Апу згорнулися в такі в’язкі згустки ненависті, що розчинити їх, за його словами, могла лише братова кров, а може, навіть цього не вистачить, може, згодом він матиме потребу періодично срати на паскудну могилу Апу. На сторінках кримінальної хроніки в жовтій пресі він читав про чоловіків, які роками тримали в ув’язненні жінок, і заявив: може, я й міг би так зробити, я закував би його в наручники, заткав рота кляпом, посадив у підвалі біля котла з бойлером і катував би його, коли мені заманеться. У наступні дні після підпалів Петя пішов у запій. А ще він цілком стратив розум.

Перехід.

ІНТЕР’ЄР. ДЕНЬ. КАБІНЕТ НЕРОНА. БУДИНОК ҐОЛДЕНІВ.

НЕРОН ҐОЛДЕН із грізним виразом обличчя стоїть спиною до вікна, а дві ДРАКОНИЦІ чекають на його вказівки.

НЕРОН

Мені потрібен найкращий адвокат із кримінальних справ у Америці. Знайдіть його сьогодні ж і привезіть сюди.

Двері відчиняються, за ними стоїть ВАСИЛІСА ҐОЛДЕН, тримаючи руки на животі. НЕРОН повертається до неї, розлючений через те, що його перебили, але вираз її обличчя втихомирює його.

ВАСИЛІСА

Вже.

Перехід.

22

Весна, з Гудзону зникли останні крижини, і на вихідних на воду висипали радісні вітрила. Посуха в Каліфорнії, Оскари для «Бердмена», зате в Ґотемі — жодного супергероя. Джокер на телебаченні оголосив про намір балотуватися у президенти разом із рештою Загону самогубців. Чинному президентові залишалося ще понад півтора року на посаді, але я вже за ним скучав і ностальгував за минулим, за цими його старими добрими часами — легалізація одностатевих шлюбів, нова поромна переправа до Куби й сім поспіль перемог