Юлія Богута - Неонова, Юлія Богута

Приспів:
Щось тримає за життя,
Ти ідеш знов в укриття,
Свято вірячи, що скоро закінчиться ця війна.

Куплет:
Знову тривога, місто волає,
Сльози у сховищі, десь поміж стін.
Хтось безпощадно знов відбирає
Право вернутись в розтрощений дім.
Тисне на кнопки, ракети пускає,
Хоче втоптати тебе до землі.
Видихни, мила. Бо ти все здолаєш,
І рано чи пізно зникне весь біль.
Чуєш? Усе це минеться, повірь.

Приспів:
Щось тримає за життя,
Ти ідеш знов в укриття,
Свято вірячи, що скоро закінчиться ця війна.

Куплет:
Рано чи пізно, ти прийдеш до хати,
Знов доторкнешся запилених стін,
Пальцями будеш скло прибирати,
Та підіймати свій дім із колін.
В серці кричатиме кожна утрата,
Ніччю блукатиме з проклятих снів,
Ти не хотіла сама воювати,
Чуєш? Це був лише дурний гнів.

Ти в цьому не винна, ти не обирала.
Але ти зуміла дійти до цих днів.
Знаєш? Із часом війна теж минає,
Ти просто тримайся за себе і вір.