Джеймс Аллен - Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить

влади не через те, що вони показали виборцям свою гідність, розум, сильні сторони та кваліфікацію, а через те, що вони вдало змішали з брудом своїх конкурентів.

Страх критики набуває різних форм, більшість з яких дріб'язкові та банальні. Наприклад, лисі чоловіки лисі лише з тієї причини, що вони бояться критики. Вони лисіють через те, що носять капелюхи, які щільно прилягають до голови і погіршують кровообіг біля коріння волосся. Чоловіки носять капелюхи не тому, що вони їм дійсно потрібні, а в основному тому, що «всі це роблять». Людина потрапляє «на конвеєр» і робить те саме, що й інші, щоб не зазнати критики оточуючих. У жінок рідко бувають залисини, тому що вони або зовсім не носять капелюхів, демонструючи різноманітні зачіски, або носять капелюхи, які вільно сидять на голові (щоб не прим'яти зачіску). Але жінки аж ніяк не позбавлені страху критики.

Розумні виробники одягу не сиділи склавши руки, вони швидко скористалися загальним страхом критики і змусили його працювати на себе. Кожен сезон змінюється мода. Але хто встановлює цю моду? Звичайно, не покупець одягу, а виробник. Чому він так часто змінює моду? Відповідь очевидна. Він змінює моду, щоб продавати більше одягу. З тієї самої причини виробники автомобілів (за рідкісним винятком) змінюють стилі моделей своїх автомобілів кожного сезону. Жодна людина не хоче їздити на автомобілі, який не відповідає останній моді, хоча старша модель насправді може бути набагато кращою і навіть гарнішою.

Звичайно, все це були повсякденні дрібниці життя. Давайте ж тепер розглянемо поведінку людини, коли цей страх впливає на неї у зв'язку з більш важливими подіями в житті. Візьмемо, наприклад, практично будь-яку людину, яка досягла віку «розумової зрілості» (в середньому від 35 до 40 років). Якби ви могли прочитати її потаємні думки, ви б виявили у них повну невіру в більшість історій і догм, почутих у дитинстві від священиків і вихователів.

Однак нечасто ви знайдете людину, у якої вистачить сміливості відкрито заявити про свою позицію з цього приводу. Чому? Та тому що навіть у це століття освіченості, людина боїться відкрито заявляти про те, що не вірить у байки, які були основою більшості релігій кілька десятиліть тому? Чого ж вона боїться? Критики, звичайно. Свого часу чоловіків і жінок спалювали за те, що вони наважувалися висловити недовіру до догм того часу. Не дивно, що ми успадкували свідомість, яка змушує нас боятися критики. Були часи, і не так давно, коли критика несла з собою суворі покарання. У деяких країнах це все ще відбувається.

Страх критики позбавляє людину ініціативності, руйнує уяву, обмежує її індивідуальність, вбиває впевненість у собі і завдає шкоди ще сотнею інших способів.

Батьки часто завдають своїм дітям непоправної шкоди, критикуючи їх. Мати одного з моїх приятелів дитинства майже кожного дня карала його повторюючи: «Ти загримиш до в'язниці ще до того, як тобі виповниться двадцять». Він потрапив до виправної колонії у сімнадцять років.

Критика — це те, чим люди готові забезпечувати інших абсолютно безкоштовно і у величезних кількостях, причому неважливо, просите ви їх про це чи ні. Найближчі та найрідніші люди часто бувають для нас гіршими катами. Я вважаю, що це має бути визнано злочином (насправді це злочин найгіршого характеру), бо батьки дійсно можуть спровокувати виникнення комплексу неповноцінності в розумі дитини за допомогою своєї непотрібної критики.

Роботодавці, які розуміють людську природу, отримують кращі результати від своїх співробітників не за допомогою критики, а за допомогою конструктивних пропозицій. Батьки можуть досягти тих самих результатів зі своїми дітьми. Критика тільки вселяє СТРАХ і образу в людське серце, але ніяк не виховує там любов, впевненість і прихильність.

Симптоми страху критики

Цей страх майже так само поширений, як і страх бідності, і його наслідки настільки ж фатальні для особистих досягнень. Він руйнує ініціативу і перешкоджає використанню уяви.

Основними симптомами страху критики є:

СОРОМ'ЯЗЛИВІСТЬ. Зазвичай виражається в нервовості, боязкості в розмовах і зустрічах з незнайомцями, незграбності, «бігаючих» очах.

НЕВРІВНОВАЖЕНІСТЬ. Виражається у невмінні контролювати свій голос, нервовості в присутності інших людей, поганій поставі і пам'яті.

СЛАБОХАРАКТЕРНІСТЬ. Характеризується нездатністю приймати тверді рішення, відсутністю «приємної» особистості, невмінням чітко і впевнено висловлювати свою думку. Такі люди звикли обходити труднощі та виклики долі стороною, а не зустрічати їх з високо піднятою головою. Часто погоджуються з іншими без ретельного аналізу їх думок.

КОМПЛЕКС НЕПОВНОЦІННОСТІ. Звичка хизуватися та самостверджуватися за рахунок «гучних слів і заяв» (найчастіше абсолютно порожніх і нічим не підтверджених), намагаючись тим самим приховати своє почуття неповноцінності. Такі люди часто наслідують іншим в одязі та манері говорити. Вони люблять вихвалятися уявними досягненнями (це іноді дає їм відчуття переваги над іншими).

ЕКСТРАВАГАНТНІСТЬ. Такі люди прагнуть бути «не гіршими за інших», тому це доволі часто призводить до життя «на широку ногу», що насправді зовсім не відповідає рівню їх доходів.

ВІДСУТНІСТЬ ІНІЦІАТИВИ. Нездатність використовувати можливості для самовдосконалення, побоювання висловлювати свою думку, невпевненість у власних ідеях, непрямі відповіді на питання керівників, невпевненість у манері рухатись та розмовляти, обман як на словах, так і на ділі.

БРАК АМБІЦІЙ. Тут характерні розумова та фізична лінь, повільність у прийнятті рішень. Такі люди легко піддаються впливу інших, але при цьому не втрачають можливості критикувати інших за їх спинами і одночасно лестити їм в обличчя. Такі люди завжди зустрічають поразку без опору, все кидають при перших же труднощах, підозріло ставляться до інших людей без причини, вони нетактовні в розмові. Такі люди ніколи не бажають нести відповідальність за свої помилки.

Страх хвороби.

Цей страх може бути пов'язаний як з фізичною, так і соціальною спадковістю. За своїм походженням він тісно пов'язаний зі страхом старості та страхом смерті, які часто викликають у людини асоціацію з «жахливим потойбічним світом», про який людина нічого не знає, але чула багато неприємних і моторошних історії.

А ще є деякі не дуже порядні люди, які «торгують здоров'ям», продаючи всілякі зілля та пропонуючи сумнівні послуги, тим самим підживлюючи в людях страх хвороби та смерті. В основному, людина боїться поганого здоров'я через жахливі картини того, що може статися, якщо смерть прийде до неї. Людина також боїться смерті через економічні втрати, які можуть мати місце у разі проблем зі здоров'ям.

За оцінками одного авторитетного лікаря, 75 % всіх людей, які приходять на огляд до лікаря, страждають від іпохондрії (уявної хвороби). Було доведено, що страх хвороби, навіть якщо у людини немає ні найменшої причини для цього страху, часто викликає фізичні симптоми