Геннадій Обушній - Екст, Геннадій Обушній

Крім стандартного харчового набору екста, Грейс поклала потроху всього, що завалялося за багато рейдів у наших холодильниках. Клим спокійно поставився до м’ясної групи:

— Хм, тваринні білки. Сподіваюся, синтетичні? Хоча навряд чи. Раса ще дикувата.

Я промовчав, гарячково роблячи і поглинаючи бутерброди. А ось усе рослинне привело його в захват. Там були фрукти, овочі, ягоди та інша зелень щонайменше з п’яти світів.

— Передай спасибі Грейс! Стільки всього, і все комусь потрібне. Розберуся з вегетацією, знайду місце і скоро буду зустрічати гостей, як нормальний гуманоїд.

Склав усе відібране в якусь коробку, і лоцмани миттєво її забрали. Решту ми завантажили в холодильник камбуза.

— Подивимося, що в операційній.

Виник монітор. Поки що нічого не змінилося. Кет і Семмі в тому ж стані.

— Перший етап діагностики закінчений. Зняли ізотопну карту і тепер зможемо порівнювати її з опорною картою архіву. Дивись. Червоним позначені відхилення.

Відразу виникло дві карти-схеми.

— Так, дісталося хлопцю. І нам доведеться вичистити все чужорідне по атому. Це нескладно, але вимагає часу.

Пройшов другий етап — біохімія. Знову все червоне.

— Це вільні радикали. Почистити складніше, але теж реально.

Третій етап — генетика. Безліч битої ДНК. Але чимало вцілілої, і оригінальний геном відновлено. Клим помітно повеселів.

— Підемо нагору. Не потрібно залишати їх надовго.

Ми повернулися. Клим доповів, що діагностика закінчена, і пора починати.

— Насамперед очистимо організм від чужорідних елементів — ізотопів і радикалів.

Навколо бруса виник виразний туман, по якому перекочувалися кольорові неяскраві хвилі. Непотрібне вилучалося, потрібне ставилося на місце, по атому.

— Тепер переходимо до ремонту генетичного коду.

Знову туман, на цей раз щільний і білястий. Десятки трильйонів клітин, і майже в кожну треба втрутитися. Минула година і ще одна. Ми з Климом пошепки перемовлялися, Кет і Семмі, як і раніше, мовчали. Нарешті туман зник. З’явилися вже знайомі мені монітори. Клим пояснив, що організм чистий від наслідків гіперопромінення.

— Перш ніж витягувати Лео з саркофагу, треба усунути опіки й підняти температуру тіла до звичайної. Інакше отримаємо больовий шок.

Ще раз виник туман, на цей раз якийсь волокнистий, і стало видно, як підпалини на шкірі зіщулюються, зменшуються і змінюють колір. Скоро шкірний покрив став здорового світло-коричневого кольору.

— Розморожуємо в такій послідовності: тіло, спинний мозок, головний мозок, серце. Саркофаг поки ще не знімаємо.

На моніторах виникли шкали, графіки, модель організму і почався процес. Тіло поступово відтавало, прокинулася нервова система і почала видавати безладні імпульси на м’язові тканини. Ось чому саркофаг не знято. Я подивився на температуру: вже тридцять шість, майже нормально. Прийшла черга прокидатися спинному мозку. Нейронний хаос стрепенувся і притих, ніби чогось чекав. Негайно ожив головний мозок, вишикував усю нейронну мережу і задав біоритми. І відразу ж, підкоряючись нечутному зовнішньому імпульсу, відтануле серце й погнало кров на підмогу мозку.

Пора дихати! Саркофаг розчинився і стік на підлогу, як мед з ложки. Усе. В операційній висіло в повітрі живе тепле тіло гуманоїда, на моніторах неспішно розганялися різноманітні ритми, і температура повільно підходила до тридцяти семи, нормальної для ханнів.

Влетіли два лоцмана й забрали Лео в палату за стіною, де вклали і вкрили. Відразу безліч клопітливих машинок оточили Лео, виникли монітори і заграли ритмами життя.

— Колеги, я зробив усе, що міг. Зараз Лео спить і буде спати ще дві доби. Нехай організм згадує життя. Живильні розчини будуть вводитися апаратно. Єдине, що не можна передбачити, чи збереглася його особистість і пам’ять. Час покаже. Хоча йому знадобиться досить тривалий час для реабілітації. Потрібне максимально підходяще місце з комфортом планетарної гравітації. Джон пропонує свій будинок на Атті. Ви обоє там були і знаєте умови. Що скажете?

— Так, — відповіла Кет.

Семмі кивнув.

Кет і Семмі були тихі й пригнічені, позначилася все-таки напруга останньої доби. Чи просто ще не усвідомили, що сталося. А може, усвідомили і бояться пробудження Лео? А може, все разом?

Лео на Атті

Описати процес реабілітації Лео непросто. Можливо, цей епізод найскладніший у ланцюгу подій, що відбулися. Це окреме завдання для пера більш умілого, ніж моє. Замість передбачуваних двох діб Клим протримав у себе Лео цілий місяць. Справа в тому, що при катастрофі організм ханна вів запеклу боротьбу з величезною дозою опромінення, мобілізувавши всі свої ресурси. А Кет, заморозивши тіло, заморозила й динаміку процесів. Після розморожування цей стан нікуди не подівся, хоча всі загрози були усунуті примусово. Тому за інерцією організм продовжував свою боротьбу з уже неіснуючим ворогом. І Клим довго й обережно виводив Лео з давнього стресу. Функціонально організм відновився, і тепер на черзі психіка. Тут можна тільки безсило чекати й спостерігати, як поведе себе, прокидаючись, мозок істоти, яка старша пірамід і Атлантиди.

Теоретично ми підготувалися, як могли. Проконсультувалися з солідними федеративними космопсихологами і психіатрами. Поспілкувалися з ескулапами спейсерів, у них зараз найбільша практика. У деталі, природно, не вдавалися.

На черговому сеансі зв’язку з крейсером Кет доповіла, що Лео оживили. Екіпаж був вражений результатом, і психологи дали свої рекомендації. Але все це була лише теорія. На жаль, схожої практики не було ні в кого. У Клима теж.

У мене вдома для Лео відвели кімнату, де зазвичай мешкають гості та друзі-ексти. Інтер’єр кімнати не змінили, хай Лео, трохи відволічеться на первинний аналіз. Клим встановив ліжко — повноцінний біомедичний сканер. Апаратура людська, але, підозрюю, містить елементи з Каменя.

Одяг і взуття Кет привезла справжні. Ханнівську мову (стандарт) Семмі завантажив мені безпосередньо, як виняток, а Кет навчила Яну. А Клим знав мову давно.

Модуль Кет м’яко опустився, Лео перенесли в будинок і вклали. Першу добу не відходили від ліжка й моніторів. Процеси в організмі були стабільні, і Клим вирішив, що пацієнта можна будити. Завтра об одинадцятій ранку.

О десятій годині Кет і Семмі пішли на орбіту й прилипли до своїх моніторів. Не знаю, як Клим, але я теж неабияк нервував. Про те, що сталося далі, зможе розповісти будь-хто із нас. Це будуть різні розповіді, бо кожен чекав і бачив події по-своєму, помічаючи різні деталі. Можна переглянути відповідні архіви Комітету, якщо знати про їхнє існування і отримати доступ.

Найбільш суб’єктивний і об’єктивний одночасно варіант самого Лео, який він розповів у нашому вузькому колі десь за півроку.

«Я прокинувся різко й легко. Самопочуття чудове. Потягнувся всім тілом, до хрускоту, із задоволенням відчувши кожну клітинку тіла. І відразу згадав