Тетяна Калинова - Полонянка бандита , Тетяна Калинова

      -  А    раптом    я    йому    не    сподобаюсь? - я   розсміявся    і    поцілував   її    в   скроню.  

      - Це    виключено    маленька.   Думаю ,   він    буде    в     захваті    від    тебе.    Але    навіть    якби     було    щось    не    так,    я    вже   дорослий    хлопчик     і   сам    буду     обирати     собі    дружину. 

       - Дружину?  - підіймає    голову    і    дивиться    в    очі.    Така    скуйовджена ,   з    червоними   щічками   і   припухлими   від   поцілунків    губами. Неймовірна!    

        - Звісно.   По-моєму     це    логічно.   Ми    кохаємо    один   одного    і    в    нас    буде    малюк.    Звісно    ми    одружимось.    Але    з    цим   поки    що   зачекай. - вона    видихнула    і    кивнула.  Смішна.   Знов    обіймаю    і   гладжу    по    спині.  -  От    з    Туреччини    повернемось ,   тоді    про    весілля    й    поговоримо.   Домовились?  

       - Угу.   Еміре! 

       - Що   крихітко.

       - А    в    нас    огірочки   консервовані   є?  - я   почав   сміятись. 

       - Є   Ліє.   Зараз    принесу. 

       Поки    Лія    сидячи   на    ліжку    і    поклавши    банку    між    ніг    хрумала  огірки ,   я    замовив    квитки    на    літак    і   попередив    батька ,   що    через    три    дні    буду    його    знайомити    з    майбутньою    дружиною. 

       За   ці    три   дні    Лія    перелопатила   весь    інтернет   шукаючи   і    записуючи    місця ,   які    б     хотіла    відвідати   в    Туреччині.   І     пояснення    що    ми    там    будемо    часто    і   необов'язково    за   кілька   днів    виснажувати    себе    настільки ,   щоб    зненавидіти    цю    країну ,   не    проходило.   Потрібно    все    і    відразу.    А    ще ,   виявляється    Лія    фанатка    серіалу  "Величне   століття" ,   тому    відчуваю    що    ми   не    лише    по    палацах    і    мечетях    будемо    ходити ,   але    й    шукати   місце    поховання    Ібрагіма - паші .

       Приблизно    так    все    й    було...  Щоправда    до    того    був    важкий   переліт.   Лії    було    погано ,   в    неї    був    жахливий    токсикоз    і    я    сто    разів    пошкодував    що    організував    цю    поїздку.    Ввечері ,   коли    коханій    стало    краще ,   ми    пішли    в    будинок    батька.    Як    я    й    передбачав ,   мала    дуже    сподобалась   моєму    батькові.   А   новина    про    те    що    Лія    вагітна,    взагалі   зробила    цей   вечір.   Єдиною    кого    засмутили    ці    новини ,   стала    його    дружина,    вона    скільки    себе    пам'ятаю  ,    хотіла   щоб    я    одружився    з  туркинею ,   більше    того ,   з    конкретною    туркинею.   З    її   племінницею.   

        Наступного    дня   ми    поїхали    дивитись    Стамбул.   Де    ми    тільки   не    були    за   ці    дні ?    Дивились    на    палаци ,   мечеті ,   гробниці ,   катались    по    Босфору.    На    самий    кінець    я    залишив    палац    Топкапи .   Саме    той    який    вона    найбільше  мріяла    подивитись.    Я   відтягував    це   тому  ,  що   чекав    обручку    яку    замовив.   Саме    тут ,   в    Стамбулі    я    зрозумів    якою    вона    має    бути.   Тому    в    головний    палац    йдемо    саме    зараз.   Ми   гуляли   коридорами ,   були   в   гаремі ,   в   покоях   Гюрем    і   в   покоях   Сулеймана.   Лія    від   захвату     іноді   навіть    втрачала    дар   мови   і    хапалась    за    серце.    Постійно    розповідала    мені    моменти    з    серіалу    пов'язані    з    тим    чи    іншим    місцем.   А    я    кайфував    дивлячись    на    щасливу    посмішку    коханої.     Коли    ми    вийшли    на    балкон    з   покоїв    Сулеймана  ,    нам    відкрився   прекрасний    вигляд    на    Стамбул    і    Босфор.   Краса.   Я    обійняв    кохану    зі    спини    і    ми    на    мить    завмерли.   В    цьому    місці    реально    відчувалась    якась    магія ,    міць    і    велич. 

       - Еміре!   Це    щось    неймовірне.   Уявляєш ,    колись    тут    так    само    стояли    Гюрем    з    Сулейманом    і    інші    султани    Османської    імперії   з    своїми    коханими.   - я    посміхнувся    і    дістав    з    кишені    обручку.   Схожу   на    ту ,     яку    знаменитий   султан   Сулейман    подарував    своїй    коханій ,   тільки    трохи    меншу ,   тому    що   як    на    мене    дивно    буде    в    Україні    носити    перстень    Гюрем  султан    на    пів   пальця.    Розвертаю    її    до    себе    обличчям    і    цілую    в    губи.   Потім    опускаюсь    на    одне    коліно.   Вона    прикриває    рот    долонею ,   в    очах    блищать    сльози.

       - Ліє ,   ашким  ,   я    кохаю    тебе    до    нестями    і    обіцяю    кохати    завжди.   Обіцяю    підтримувати   і   оберігати .   Обіцяю    що    зроблю    все    щоб    ти    була    щасливою.   Крихітко ,   ти   станеш    моєю    дружиною?   - відкриваю    коробочку    і   її    очі    округлюються. 

        - О   Божечки!!!  Еміре !   Я    почуваюсь    щасливицею    яка    підкорила   серце    султана.  - я    почав    сміятись. 

       - Ну...  Я    звісно    не    султан ,   та    моє    серце    належить    тобі    кохана.   Якщо    ти       його    приймеш.  - знов    плаче.   Та    що    ж   робити    з    цими    емоціями?  

      - Звісно.   Звісно    я    буду    твоєю   дружиною   Еміре .  - одягаю    перстень    на    пальчик    і    піднявшись    цілую    кохану    в    губи.  

    Наступного    дня    ми   попрощались    з   турецькими    родичами    і    поїхали    в    аеропорт.    Час    повертатись    додому.   Думаю ,    Лія   точно    запам'ятає    цю    подорож    на    все    життя.