Федькович Юрій - Поетичні твори, Федькович Юрій

реакційним силам царської Росії. Щоб зрозуміти нарікання Федьковича на «старих», які вчаться «нарід продавати», досить сказати, що в одній з ленінградських наукових бібліотек зберігаються таємні доноси «москвофіла» І. Наумовича царському урядові на І. Франка та інших українських демократів, а також листи, в яких Наумович жалюгідно випрошує гроші за ці доноси. Ще в 60-х роках минулого століття «москвофілів» гостро критикував М. Чернишевський у статті «Національна безтактність». Остаточне викриття ця партія реакціонерів знайшла у праці В. І. Леніна «Як поєднують прислужництво реакції з грою в демократію?».

 

 

СПІВАНКИ

 

Під таким заголовком І. Франко вперше опублікував у Писаннях, т. 1, с. 550-561, 12 Федьковичевих поезій з його рукописної збірки народних пісень, що зберігається в ІЛ, ф. 58, № 66, і має назву «Найкращі співанки руського народу на Буковині. Зібрав Ю. Федькович», Цикл зазначених поезій (арк. 93-102, 115-118) об’єднаний заголовком «Співанки Федьковича». В кінці збірки дата: «16 н. с. декембра 1886».

У нашому виданні «співанки» подаються за першодруком вибірково (с. 550-553, 557-558). Найбільшу популярність здобула пісня «Як засяду, браття, коло чари...», написана «на голос» німецької т. зв. буршівської пісні «Sind wir nicht zur Herrlichkeit geboren?» («Чи не народжені ми всі для прекрасного?» - Писання, т. 1, с. 558). Пізніше твір зазнав різних трансформацій. Наприкінці минулого століття початок «співанки» майстерно перефразував О. Маковей для викриття бездіяльності буковинського посла до австрійського парламенту Воляна:

 

Як засядем, браття, ми у Відні

Радити про злидні і біду -

Посли друться за народи бідні,

А я собі ухом не веду.

Кришталева чаша, добре вино,

Радьте чи не радьте - все одно.

 

(«Буковина», 1897, № 56, с. 3).

 

 

БАЙКИ

 

За спостереженням І. Франка (Писання, т. 1, с. 529), Ю. Федькович складав байки, починаючи з 1868 р., і написав їх майже півтора десятка. Дві з них у 1873 р. автор включив до рукописної збірки «Проскура для чемних руських діточок», яка зі значними змінами вийшла у Чернівцях лише в 1887 р. Друкувалися байки Федьковича також у виданнях: «Зоря, читаночка для сельських людей» (Львів, 1869), «Буковина» (1885), «Бібліотека для молодіжі» (Чернівці, 1886, 1887), але разом поет їх так і не видав.

Банки «Кіт і Лис», «Гривко і Сивко», «Заєць», «Кінь» вперше надруковано у вид.: «Бібліотека для молодіжі», 1887, с. 85-86, 107-108, 126-127, 158-159.

Автограф байки «Кіт і Лис» невідомий; з автографа байки «Гривко і Сивко» лишився тільки фрагмент (ІЛ, ф. 58, № 62); автографи байок «Заєць» і «Кінь» зберігаються в ІЛ, ф. 58, № 19 і № 25.

Байки подаються за вид.: Писання, т. 1, с. 533-538.

Відсутню в Писаннях дату байки «Кінь» ставимо за автографом.

 

 

ЩО Я ЛЮБЛЮ, В ЩО ВІРУЮ, НА ЩО НАДІЮСЬ

 

Вперше надруковано у «Буковинському календарі на звичайний рік 1892» (Чернівці, 1891, с. 4).

Автограф невідомий.

Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 514.

 

 

 

_____________

ПОЯСНЕННЯ СЛІВ

 

 

Аби́х - аби я; якби я

Абши́т - відставка, звільнення від військової служби

Авди́тор - прокурор військово-польового суду

Аді́ть - дивіться

Алеу́та - музичний інструмент

Арнау́т - найманий солдат-албанець

Арога́нція - зухвалість, нечемність

Арти́кул - параграф

Арца́ба - бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс (варцаб)

Арше́ник - отрута

Асентеру́нок - рекрутський набір

Афте́мний - пекельний

 

Ба́діка - старший брат; дядько

Бамбу́рити - сильно вдаряти, бити

Ба́нно - сумно, тужно

Ба́ночка - австрійська монета (гульден)

Банува́ти - сумувати

Ба́рда - сокира

Ба́юр - шнурок, очкур

Бербени́ця - діжечка, барило

Беса́ги - сакви

Бефе́ль - військове навчання, муштра; наказ

Беци́рк - повітовий уряд

Би́лє - бадилля

Би́нда - стрічка

Бігме́ - їй-богу

Бізува́ти - могти

Бла́нений - обшитий хутром, смушками

Блі́ти - блеяти (про овець)

Бо́дня - дерев’яна низька діжка з кришкою

Бока́ч - косогір

Боржій, бо́рше - швидше

Бринду́шка - назва ранньої весняної квітки

Брич - бритва

 

Вайльо́! - вигук розпачу (у значенні «лишенько!», «горе!»)

Ва́ре - слово для підсилення запитання

Вару́нок - умова

Ва́р'ят - божевільний

Вата́жний - старший, головний

Ва́терка (ва́тра, ватра́к) - вогник (вогнище)

Вербеци́рка - військовий прийомний пункт

Виби́ваний - розкішно оздоблений; інкрустований

Визни́на - в’ялена осетрина

Вило́ги - військові відзнаки на комірі

Витяка́ти - вистачати

Ви́цимбрувати - закріпити яму колодязя зрубом (цямринням)

Ві́дав (ві́дай) - видно, мабуть

Віди́й - лютий, злий

Відпра́ва - увільнення (з війська, з роботи); церковне богослужіння

Відь - мабуть, певно; адже

Ві́ля -