Федькович Юрій - Поетичні твори, Федькович Юрій

про високу місію у справі рідної культури і почали вислужуватись перед австрійським цісарем та запобігати перед російським царем, дедалі більше сходячи на реакційні позиції.

53 - «Слово» - клерикальна газета Б. Дідицького, що виходила у Львові у 1861-1887 рр. т. зв. язичієм. Спочатку в ній друкував свої твори Ю. Федькович, але потім, ближче пізнавши видавця, порвав з ним.

54 - До Ісаії.- Йдеться про шведського поета Есайаса Тегнера (1782-1846), твір якого - «Сага про Фрітьофа» (1819-1825) - мав вплив на Федьковича.

55 - ...Осмоуме! - Поетичне звертання до могутнього галицького князя Ярослава Осмомисла (?-1187), тестя князя Ігоря.

56 - Воскарочка - ворожка, що ворожить на воску.

57 - Лідо - піщана коса вздовж Венеціанської затоки.

58 - Дожів чертоги...- знаменитий палац дожів на площі Святого Марка у Венеції.

59 - Мається на увазі Понте-Ріальто, один із кращих венеціанських мостів.

60 - О мій дорогий! (італ.).- Ред.

61 - Чорногора - найвища гора у гуцульськім околі. (Під віршами збірки «Дикі думи» - примітки авторські.- Ред.).

62 - Швара - особливий рід дуже буйної трави, зелений, лискучий, як барвінок.

63 - Легінь, або ледінь - парубок.

64 - Трови - полювання з псами.

65 - Лови - мисливство, полювання.

66 - Юн - молодець.

67 - Пасти - засісти на звіра.

68 - Діл - купола гори.

69 - Плай - дорога, стежка в лісі.

70 - Рокита - гора, на котрій голос відбиваєсь.

71 - Половчанин - гуцули пишуться половецького роду.

72 - Це хибна концепція Федьковича, за якою гуцули нібито походять від половецького племені уців. Ширше цю концепцію поет висловив у трьох віршах під назвою «Король Гуцул» - двох українських і третьому німецькому («Der Uzulenkönig»). Один із цих творів було включено до збірки «Дикі думи», але з’явився він друком у газеті «Діло», 1886, № 98. Другий побачив світ у «Буковинському календарі на 1886 рік» (Чернівці, 1885, с. 45-46). Німецький варіант надрукований у збірці «Am Tscheremusch» (Чернівці, 1882, с. 89-97).

73 - Трембіта - то, що у тіролів Schalmei [сопілка].

74 - Гія - збіговисько, товпіт, баталія, мотлох.

75 - Буришкати - нести щось, але по неволі.

76 - Що тримала - т. є. яко кума до хресту.

77 - Хрестити дитину - за кума дитині бути.

78 - Верг - кинув

79 - Каманак - гуцульська шапочка

80 - Ватаг - начальник.

81 - Дукар - багач.

82 - Нешта - [повія].

83 - Кичера - вершок гори.

84 - Керекорити - гомоніти.

85 - День св. Ілія гуцули дуже поважають.

86 - Шипіт - гуцульське село на Буковині.

87 - Тета - тітка.

88 - Ширинка - хусточка вишивана.

89 - Мриїти - flimmern [миготіти].

90 - Гінда - славний гуцульський опришок.

91 - Подунути - vergolden, versilbern [позолотити, посріблити].

92 - Керманич - der Flösser, Matrose [плотогон, матрос].

93 - Шуміти - seufzen [зітхати].

94 - Блав, блават - die Kornblume [волошка].

95 - Баритись - піти і не вернути борзо.

96 - Монество - eine Münzenschnur um den Hals [разок монет на шиї].

97 - Плесо - тихе, а дуже глибоке місце у ріці.

98 - Колода - eine horizontale Wolkenschichte [смуга хмар горизонті].

99 - Утерли... і лож, і крешелинє.- Тобто поламали в рушниці (кресі) і приклад, і ту частину, де кріпиться ствол.

100 - «В усній традиції передається ще й інший рефрен:

 

Кришталева чаша, срібна криш:

Пити чи не пити - все умреш!»

 

(Прим. І. Франка у Писаннях, т. 1, с. 557).

101 - Добре! (лат.) - Ред.