Кайла Броді-Тернер - Клуб підбитого катафалка, Кайла Броді-Тернер

На виході зі знімального майданчику Адама як завжди очікували прихильники і, здебільшого – прихильниці, вони тримали транспоранти з його фото, просили зробити селфі чи дати автограф.

–Вітаю, Адаме!

–Привіт, Адаме!

–Вітаю!

–Можна зробити фото?

–Розпишешся на моїй футболці?

–А ти можеш розповісти бодай щось про фільм?

–Він знятий за твором Айріс Ґеттінг «Мій коханий друг», це взагалі-то еротична комедія. Там будуть інтимні сцени?

–Це, що бляха, за «Шоу Трумана»?– гаркнула дівчина з натовпу.

Це миттєво перемкнуло увагу Адама. Дівчина у вишневій куртці склала руки на грудях, гострі бордові нігті бликували сонячними променями на кінчиках.

–О, привіт. – звернувся до неї Адам.–Це вас випхали зі знімань?

–Ти дебіл, хмаринко?

–Ой, нащо так грубо?– нахмурився він, розсписуючись на фото самого себе з якоїсь прес-конференції.

–Йди звідси геть! –шикнула на неї одна з прихильниць.–Ми стоїмо тут із сьомої ранку!

–То хто вам лікар, що у вас нема особистого життя?– фиркнула дівчина у вишневій куртці.– А-ну зваліть звідси.

–Що ти сказала?!– звернувся до неї молодий хлопець, випнувши груди.

–Кажу.– діставши лопату, вона вирівняла телескопічну ручку і підняла її, лезо блиснуло у вечірніх променях сонця.–Якщо зараз не звалите, завтра матимете вельми цікавий некролог.

–Дурепа.– фиркнула одна з фанаток.

–Маніячка!

–Психопатка!

–Рада знайомству, Дурепо, Маніячко і Психопате, чи радше звертатись до тебе «вона/її»? Я толерантна до всіх гендерів.– знизала плечима вона.

Вони ще трохи пообмінювались образами, а тоді пішли. Адам весь цей час немов приріс до асфальту, не в силах відірватись від вельми захопливого полілогу. Вона провела їх поглядом. Адам склав руки на грудях.

–Я чимось можу допомогти?

–Ти чого? – підняла брови вона.– Агов, це ж я.

–Я вперше вас бачу, міс.– хитав головою він.

–Ти дрифтанув обличчям об асфальт?– нахмурилась вона, склавши руки на грудях.

–Що?– перепитав він.

–Адаме, це ж я. А от оце все…– вона розвела руками.– Не справжнє.

Чомусь ця фраза хлопця налякала.

–Перепрошую. Але мені вже час.

Адам не розумів чому він відчуває таку стурбованість, перебуваючи поруч із дівчиною. Вона була дивною. І носила з собою лопату, якою погрожувала. І мабуть це була єдина причина. Викликавши таксі, Адам поїхав додому. Сонце саме заходило і все довкола вкривали персикові промені, це було гарно. Він останнім часом став філософом. Життя здавалось йому незбагненним і від того прекрасним. У всьому, що він бачив – знаходив якийсь інший сенс, красу і спокій. Чому він завдячував такій просвітленості, пояснити було складно, його мозок постійно туманився, коли він думав стосовно причини такої різкої зміни курсу власного життя. Хай там як, він був радий цьому, бо, схоже, саме зараз він нарешті щасливий.

Увійшовши до квартири, він погладив по голові коричневого бладхаунда, що прибіг зустрічати господаря і розбувся.

–Пахне божественно!– крикнув він.

–Як знімання?– донеслось із кухні, голос перекрикував телевізор і шум тушкування овочів.

–Все гаразд.–поставивши кросівки в ряд до іншого взуття, відповів Адам. Він пройшов на кухню і схопивши дівчину, схилив її на бік, чим викликав її захопливий вигук і поцілував.– Я страшенно скучив.– прошепотів він у її вухо і поцілував у скроню.

–Вечеря буде за півгодини.

–Допомога потрібна?

–Погуляй з Брандо. Він весь день скиглить.

–Гаразд.

Адам швидко чмокнув щоку дівчини і повернувся до коридору. Він взяв повідець зі шлеєю і одягнув її на пса, що так і смикався, аби лизнути Адама в носа. Він страшенно любив цього собаку, Брандо був дуже вірним і любив свою сім’ю. Завжди спав поруч, а коли їв сосиску – завжди ділився її частинкою з господарем, так він виявляв свою любов до господаря.

Адам вивів пса на прогулянку, відчепив повідець і сів на лавку. Він саме перевіряв пошту, як йому зателефонував його агент.

–Слухаю.

–Здоров, Адаме.

–Привіт. Є щось для мене?

–У тебе запланована фотосесія і коротке інтерв’ю завтра о восьмій.

–Пам’ятаю.

–Обов’язково розкажи про «Наречену для президента», прем’єру заплановано через півроку, уже заплановано вихід першого тизеру. Ти маєш озвучити чітко назву і проговорити, що фільм скоро вийде.

–Вони хочуть, щоб я прогрів аудиторію?

–Ну, звісно. Фільми такого жанру цікавлять хіба домогосподарок. А на твоє гарненьке личко люблять дивитись жіночки різного віку, тож треба залучати всю можливу аудиторію.