Юлія Богута - Неонова, Юлія Богута

Спи під моїми губами

На годиннику друга ночі, твої очі заснули під ранок.
Мої очі ще спати не хочуть, все блукають між літер та рамок.

Все шукають колишнього часу, коли разом ще жили інакше.
Радше б марили вічністю, небом, тоді б падати стало м'якше.

Тоді б дихати стало легше, якби все ще мовчали словами. 
А не зараз —  руками, плечима; доторкатися, марити снами. 

На годиннику ранок згорає, обіймаються ду́мки з думками. 
Я не знаю, хто ти́ і на скільки, просто спи під моїми губами.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍