Паскаль Брюкнер - Парадокс любові

поняття, запозичене з філософії Левінаса, застерігаючи однак від його похідників.

81

Allan Bloom, L'Ame désarmée, Juillard, 1994, p. 132.

82

Anthony Giddens, Les Transformations de l'intimité, Le Rouergue-Chambon, 2004.

83

Saint-Just, L'Esprit de la révolution, 10/18, 1998, p. 58—59.

84

З нагоди виходу двохсотого числа «Ель» журналіст Жан-П'єр Елькаббах поспитався в одної читачки: «А ви, пані, хвойда?» — «На жаль, ні», — відказала та.

85

Ці ілюстровані часописи так і сиплють порадами, як Растиньякові в спідниці зазнати успіху і чого дотримуватися («Чи варто переспати з начальником?», «Великі цицьки — запорука успіху»). Раніше було відомо, що можна робити, а чого не можна. А сьогодні відомо, що потрібно робити і що престижне. Щомісячник «Марі-Клер» на початку літа 2008 року вмістив еротичний довідник для жінок, в яких нема забобонів, де перелічив усі варіанти: секс утрьох, обмін партнерами, проституція, садомазохізм тощо. Втім, офіційна солодкавість часом вибухає люттю: «Ненавиджу недужчих чоловіків», «Уникайте невдах» кричали заголовки часопису «20 ан» у лютому 1994 року. Секс обертається підручником із партизанської війни проти чоловіків.

86

Сексуальне приниження не новина у Франції. За давнього режиму, коли дружина звинувачувала чоловіка в імпотенції, він мусив одбувати суспільну експертизу: після лікарського огляду чоловік повинен був прилюдно здійснити статевий акт під галас юрми й ущипливі дотепи жіноцтва. На випадок невдачі він мусив повернути посаг і відпустити дружину. Для жінки то був спосіб позбутися небажаного чоловіка, адже за тієї пори розлучення були заборонені. Ця процедура, що викликала комплекс кастрації, була заборонена Церквою 18 лютого 1677 року (див. Jean-Filippe de Tonnac, La Révolution a-sexuelle, Albin Michel, 2006, p. 92—94). Не будемо застосовувати сучасні критерії — чоловік-імпотент чи напівімпотент підлягав покаранню, бо становив собою загрозу ладові, здатності суспільства до відтворення й інститутові шлюбу.

87

Не будемо розглядати дуже вузьку гіпотезу Мішеля Фуко про західну людину як «тварину, що зізнається». Наша доба в сексуальній одержимості шукає не істини, а негайної покути.

88

Останнє й найповніше дослідження на цю тему (La Sexualité en France, Nathalie Bajos et Michel Bozon, La Découverte, 2008, préface de Maurice Godelier) свідчить про зростання врізноманітнення сексуальної діяльності, широке використання Мережі, втраті цноти до шлюбу, зменшенні вікових розбіжностей у підлітків обох статей, які починають сексуальне життя, однакову кількість партнерів у осіб обох статей, стійкості певного типу чоловічої сексуальності, яка знаходить вираження у частому мастурбуванні, зверненні до проституції і захопленні порнографією. Дослідження вказує і на чималі відмінності сексуальної техніки залежно від соціального середовища, на перманентність порушень статевої функції, млявість ерекції, аноргазмію, анафродизію (с. 455 згаданої книги й далі; на ту ж тему пише і Шарман Левінсон).

89

Шановний професор виявив, що 50 % одружених чоловіків мали позашлюбні зв'язки, 37 % бодай раз вступали у гомосексуальні стосунки, 90 % мастурбували. Поміж жінками 50 % мали зв'язки до заміжжя, 28 % підтримували любовні стосунки поза шлюбом, 62 % вдавалися до пестощів наодинці з собою. З'явившись за доби маккартизму, «Звіти» викликали суспільний скандал. Доктор Альфред Кінсі (1894—1956), якого атакувала американська релігійна правиця, помер під градом тих наскоків.

90

Герберт Маркузе перший побачив у «репресивній десублімації» сексуальне розкріпачення, яке набуває комерційного аспекту й відповідно зменшує і послаблює життєву еротичну снагу («Ерос і цивілізація», 1955).

91

Ось декілька прикладів: філософ Беатрис Пресіадо, яка вдавалася до тестостерону, щоб уникнути статевої ідентичності, наполягає на тому, що статеві відмінності є «мікрофашизмом», що їх треба знищити і з кожної жінки, яка вживає протизаплідні піґулки, «гетеросексуальну блудяжку». Вона шалено нападає на офіційних представників ґеїв та лесбійок за їхні оборудки з фармакопорнографічним суспільством (див. Beatriz Preciado, Testo Junkie, Grasset, 2008). Чи, наприклад, зірка пост-порн Анні Спрінкл, яка закликає всіх жінок до трансформації тіла, що виставляється напоказ «як опора спротиву сучасній порнографічній волі до знання» (цит. за Dictionnaire de la Pornographie, sous la direction de Philippe di Falco, PUF, 2005, р. 379—380, див. там-таки статтю Марі-Елен Бурсьє. «Запрошуючи глядачів за допомогою кишенькового ліхтарика помилуватися шийкою її матки, в яку попередньо ввели гінекологічне люстерко, Спринкл опиняється в порногінекологічній позиції, яка унеможливлює сприймання її тіла як об'єкта»).

92

Christophe Bourseiller, Les Forcenés du désir, Denoël, 2000.

93

Див. хоча б книжку неофеміністки Венді Делорм (Insurrections! En territoire sexuel, Le Diable Vauvert, 2009), яка бореться за скасування норм і трансґендерність.

94

Прилюдне розголошення чиєїсь сексуальної орієнтації (англ.) — прим. пер.

95

Saint Augustin, La Cité du Dieu, 2, Livre XIV Le Seuil, Sagesses, 1994, traduction de Louis Moreau revue par Jean-Claude Eslin, p. 176.

96

«Як згадаю я Фернанду, то встає, немов кувалда, а згадаю я Люлю — і все зразу на нулю…»

97

На цю тему див. статтю Лорана Жерб'є, присвячену блаженному Авґустину, в часопису «Magazine Littéraire», число 439, лютий 2005 с. 60).

98

Груповий секс (англ.) — прим. пер.

99

Як ото римляни змальовували славетних людей, наводячи випадки з їхнього життя (exempla), так і в нас є свої хроніки в царині сексуальності, де розповідається про досить героїчні авантюри: акторка Сильвія Бурдон хвалилася, що за один день дала всім чоловікам ув одному африканському селі, хоча чимало порнозірок стверджує, що вони давно вже побили цей рекорд. У 2006 році в Лондоні відбувся мітинг проти СНІДу: всі учасники мастурбували, а спонсори теж ґав не ловили, фіксуючи тривалість і кількість оргазмів. Переможцем виявився якийсь американець: він розтягнув ерекцію на вісім годин, застосовуючи по черзі то ліву, то праву руку. Згадаймо і кумира порнографії актора Джона Голмса, який уславився прутнем завдовжки тридцять шість сантиметрів, — він знявся в 220 фільмах і мав на рахунку 14 000 партнерів чоловічої й жіночої статі. Цей король порно став наркоманом, щодня ковтав сорок піґулок валіуму і впорскував у вени конячі дози наркотиків. Помер він од СНІДУ 13 березня 1988 року. Неможливо переоцінити магію чисел, гігантоманію в царині сексу, який вимірюється кількісними показниками і може подаватися у вигляді приголомшливого видовиська. На цих чудернацьких і