Волтер Айзексон - Стів Джобс

— У п’ятницю ми разом вечеряли, і Стів розповідав, наскільки все чудово. Наступного ж дня він уже був у тому настрої, коли «все паскудно, і чорта з два та штука продаватиметься, і, о Господи, я мушу підняти ціну, вибач, що так із тобою повівся, а моя команда — просто купка придурків».

Ґейтс уже бачив Джобсовий ефект викривлення реальності в дії, коли стартував проект Xerox Star. Одного п’ятничного вечора під час спільної вечері двох команд Джобс запитав Ґейтса, скільки машин Xerox Star були продані на той момент. Ґейтс відповів, що шістсот. Наступного дня, виступаючи перед тим же Ґейтсом і всією командою, Джобс сказав, що всього було продано три сотні Star. він цілковито забув, що Ґейтс щойно повідомив про шість.

— Тож вся команда дивиться на мене здивовано, ніби промовляючи: «Ти збираєшся сказати йому, що він облажався?» — згадує Ґейтс. — Тоді я не потрапив на вудочку.

Іншого разу Джобс і його команда відвідали Microsoft й пообідали в Тенісному клубі Сіетла. Джобс поринув у проповіді про те, що Macintosh і його програмне забезпечення будуть настільки простими в користуванні, що не виникне потреби в інструкціях.

— Так, ніби будь-хто, хто сподівався на інструкцію до будь-якого додатка Macintosh, був неабияким ідіотом, — розповідає Ґейтс. — Ми переглянулися: «Він це серйозно? Невже ми йому не скажемо, що люди вже працюють над написанням інструкцій?».

Незабаром стосунки перестали бути такими гладенькими. Першочерговий план полягав у тому, щоби деякі додатки Microsoft — як-от Excel, Chart і File — мали логотип Macintosh, а також продавалися в комплекті з комп’ютером Macintosh.

— Ми мали отримувати десять доларів із продажу додатка, з машини, — уточнив Ґейтс.

Але така угода не подобалася конкуруючим виробникам програмного забезпечення. На додачу здавалося, що з деякими програмами Microsoft уже запізнився. Тож Джобс вирішив відмовитися від «зв’язаного» продажу, a Microsoft довелося самій продавати своє програмне забезпечення безпосередньо споживачам.

Ґейтс досить довго ні на що не нарікав. Він уже змирився з думкою, що Джобс «швидко грає і втрачає». І, власне, сподівався, що такий поворот подій допоможе Microsoft.

— Ми заробили би більше, якби продавали наш продукт окремо, — каже Ґейтс. — Так краще, коли ти сподіваєшся на справедливу частку ринку.

Все закінчилося тим, що Microsoft почав створювати програмне забезпечення для інших платформ і змістив пріоритети на користь текстового редактора Word для IBM-версії персонального комп’ютера. У результаті Джобсове рішення більше нашкодило Apple, ніж Microsoft.

Джобс і Ґейтс спільно провели обід-прес-конференцію в «Нью-Йорк таверн», коли світ побачив Excel для Macintosh. На запитання, чи розроблятиме Microsoft схожу версію і для IBM, Ґейтс змовчав про угоду, що була між ним і Джобсом, лише зауважив, що, можливо, з часом це і станеться. Джобс узяв мікрофон. «Думаю, з часом ми всі помремо», — пожартував він.

Битва графічних інтерфейсів користувачів

У ті часи Microsoft випускав операційну систему, відому як DOS, яка була ліцензована для IBM і сумісних комп’ютерів. Вона базувалася на інтерфейсі старого командного рядка, котра «зустрічала» користувача сердитою підказкою типу С: >. Коли Джобс і його команда почали працювати з Microsoft, вони хвилювалися, чи компанія не скопіює графічний інтерфейс користувача Macintosh. Енді Герцфельд помітив, що співробітник Microsoft детально розпитував його про те, як працює операційна система Macintosh.

— Я сказав Стіву про підозри, що Microsoft збирається клонувати Macintosh, — пригадує він.

І вони мали рацію. Ґейтс вірив, що майбутнє за графічними інтерфейсами і що Microsoft має таке ж право, як і Apple, копіювати те, що було створене в «Ксерокс PARC». Пізніше він спокійно заявив:

— Ми немовби сказали: «Гей, ми віримо в графічні інтерфейси, ми також бачили Xerox Alto».

У попередній угоді Джобс переконав Ґейтса згодитися на те, щоби Microsoft не створював графічного програмного забезпечення ні для кого, крім Apple, аж до того часу, коли Macintosh надійде в продаж у січні 1983-го. На жаль для Apple, у договорі не передбачили можливості, що запуск Macintosh можуть відтермінувати на рік.

Тож Ґейтс діяв у межах своїх прав, коли оголосив, що Microsoft планує розробити нову операційну систему для I PC із графічним інтерфейсом із вікнами, іконками та мишкою для швидкої і точної навігації за принципом «наведи і клацни». Вона мала називатися Windows. Ґейтс оголосив про плани у стилі Джобса: слова, що прозвучали в готелі «Гелмслі Палас» у Нью-Йорку, просто медом лилися; це поки що найяскравіше повідомлення в історії Microsoft.

Джобс не тямив себе від люті. Він знав, що нічого не може вдіяти, бо угоді Microsoft із Apple про відмову створення конкуруючого графічного програмного забезпечення збігав термін. Тим не менше він не здавався. «Ґейтса сюди негайно!» — наказав він Майку Бойчу, котрий був ледь не проповідником Apple для інших компаній програмного забезпечення. Ґейтс приїхав сам і хотів обговорити справи з Джобсом.

— Він покликав мене для того, щоби зірватися на мені, — розповідає Ґейтс. — Я приїхав до Купертіно як представник команди. І сказав йому: «Ми створюємо Windows. Наша компанія робить ставку на графічні інтерфейси».

Їхня зустріч відбулася в Джобсовій конференц-залі. Там зібралося з десяток працівників Apple, які з нетерпінням чекали, як їхній бос накинеться на Ґейтса. Джобс не розчарував своїх васалів. «Ти нас обкрадаєш! — кричав він. — Я довіряв тобі, а ти крадеш у нас!» Герцфельд пригадує, як Ґейтс просто спокійно сидів і дивився Стівові в очі перед тим, як відбити атаку своїм співучим голосом, промовивши нині класичну ремарку: «Стіве, я думаю, існує більше, ніж одна точка зору. Ми обоє мали цього багатого сусіда на ім’я «Ксерокс». Я ввірвався в його будинок, щоби вкрасти телевізор, але з’ясувалося, що його вже поцупив ти».

Дводенний візит Ґейтса змусив Джобса вихлюпнути повний спектр емоційних і маніпулятивних засобів. Симбіоз Apple — Microsoft став обережним — обидві сторони кружляли в небезпечному танку, знаючи, що удар будь-кого з них спровокує проблеми для обох таборів. Після з’ясування стосунків у конференц-залі Ґейтс мовчки дав Джобсу демо-запис, який демонстрував, що саме запланували у Microsoft.

— Стів просто не знав, що відповісти, — пригадує Ґейтс. — Він міг знову сказати, що це щось там порушує, але він вибрав фразу «Ой, ну це справді лайно».

Ґейтсу вдалося принаймні трохи заспокоїти Джобса:

— Я підтакнув: «Ага, це лайно».

Джобс відповів новим витком емоцій.

— Під час зустрічі він був брутальнішим, ніж будь-коли, — розповідає Ґейтс. — Моментами здавалося, що він зараз розплачеться, типу: «Ну, дай мені шанс вирулити з ситуації».

Ґейтс у відповідь зберігав олімпійський спокій: «Коли вибухають пристрасті