Кіра Найт - Дух життя, Кіра Найт

— Звідки ти знаєш? - я склав руки на грудях і придивився до чоловіка. 

Хамід більше за інших намагався вбитися на кожній міссії. Після смерті Кіри її шайнаре перестали її відчувати, хоч і самі ледь лишились живими від викиду сили такого масштабу. І якщо Елар знайшов відраду у роботі, Ілар у розвитку королівства, а Азраель у сім’ї, то Хамід зайнявся винищенням Церкви Світла і пошуками. Він з часом прийняв смерть коханої, але точно не став від цього добрішим. 

— Я говорив з нею коли прилетів. - через хвилину мовчанки все ж видав Хамід. - Гадав, що це якась звернена з містечка підглядає за Чистими, але, схоже що помилився. - він потис плечима і відпив віскі. 

— Директоре. - подав голос начальник охорони і я закотив очі, очікуючи почути знову якусь дурню, проте наступні слова змусили мене насторожитись. - Прийшов звіт з наших сенсорів. На одній з баз Церкви декілька годин тому стався потужний викид енергії. 

Віктор відкинувся назад у кріслі, замислившись, а потім сказав:

— На всі електронні носії, з яких несанкціоновано завантажуються дані, автоматично встановлюється відслідковувальний код. Щойно вона підключить флешку до будь-якого комп’ютера, ми дізнаємося, де вона.

Він підвівся й звернувся до нас:

— Потрібно перевірити цю базу Церковників. Це не може бути збігом і я хочу знати, що там сталося. Рексар, візьметесь?

— Хм.. - я глянув на команду, після чого кивнув. - Звісно. 

Хамід різко підвівся, відставивши келих, і попрямував до дверей. 

— Ти куди? - ледь не прогарчав Віктор, розуміючи що нікому з присутніх, окрім недалекого командира охорони, він не в змозі віддавати накази. 

— Маю дещо перевірити. - кинув Хамід вже залишивши кабінет.