Джейн Б. Бурка - Прокрастинація

Тобто варто визнати, що ви не можете весь час працювати на максимумі своїх можливостей, як і не можете працювати з ентузіазмом у будь-який період доби, який ви собі задумали. Ви мусите усвідомити, що у вас є людські обмеження.

Попрацюйте над збалансованим баченням свого минулого, сьогодення і майбутнього. Важливо не застрягнути в часі. Якщо ви застрягли в минулому, то не можете насолоджуватися сьогоденням чи планувати майбутнє. Якщо ви застрягли в сьогоденні, то перебуваєте під владою безпосереднього моменту, без прив’язки до минулого чи майбутнього; ви не можете використати власний досвід. Якщо ви застрягли в майбутньому, то ви заблоковані у світі фантазій — доброму чи злому, — і все, що ви робите, це плануєте або переживаєте. У книзі «Парадокс часу» автори Зімбардо та Бойд підкреслюють, що потрібно досягнути балансу між цими часовими напрямками, та висувають багато пропозицій, як можна змінити налаштування годинника вашої часової перспективи.[205]

Насолоджуйтеся своїм «вільним» часом. Очевидно, що прокрастинаторам складно працювати ефективно, але те, що їм важко відпочивати, вони зазвичай випускають з уваги. Навіть якщо ви спробуєте зайнятись чимось веселим, коли прокрастинуєте, то є ризик, що ви не зможете насолодитися цим сповна, адже знатимете, що робите це, аби уникнути необхідності робити щось інше. Або ж ви можете навіть не дозволяти собі відволікатися на щось веселе, бо ви відчуваєте власну непродуктивність, а тому й не заслуговуєте цього. У будь-якому разі, ваші веселощі далекі від справжніх.

Задоволення має дуже важливе значення в житті. Намагайтеся вносити його в плани та дарувати собі його без відчуття провини чи розпачу. Час для гри потрібен кожному, незалежно від того, наскільки поганим ви себе вважаєте. Якщо ви позбавляєте себе істинного відпочинку, у вас закінчаться сили, як у машини закінчується пальне. І ви крастимете в себе вільний час, прокрастинуючи.

14. Вчимося казати «так» і «ні»

Прокрастинація може бути непрямим способом відмовити, коли ми не можемо відмовити прямо; також вона може «викрадати» час, щоб витрачати його на речі, яким ми не можемо прямо сказати «так». Вирішити, на що погодитись і від чого відмовитись, іноді складно. У суспільстві, де керує споживацтво і панує бажання отримати більше, сучасне життя характеризується одним словом — «більше». У нас більше інформації, більша швидкість, більше вибору, більше машин, більше речей, більше телеканалів, більше мобільності і більше вимог до нашого часу. Більше, більше, більше. Із цим ненаситним наголосом на отриманні більшого багато людей врешті починають відчувати, наче в них стає менше чогось насправді найважливішого: менше часу на перерви, менше приватності, менше можливостей йти за власними бажаннями, менше часу з людьми, яких ми любимо, менше часу на творчий пошук. Дуже легко зависнути у прагненні більшого. Прокрастинація може віддзеркалювати наше відчуття пересиченості тим, чого надто багато, або ж спраглість за чимось, чого нам бракує. Замість покладатися на прокрастинацію, ми, автори, вважаємо, що важливо свідомо казати «так» тому, що покращує наше життя, і казати «ні» — тому, що його відбирає. І говорити це потрібно прямо, щоб не змушувати прокрастинацію промовляти за вас.

Вчимося казати «так» людям і справам, які можуть нам допомогти

Кажіть «так» підтримці інших

Прокрастинатори зазвичай неоднозначно ставляться до того, щоб просити в когось про підтримку. Їм може бути соромно, що вони чекали до останнього моменту, тож вони вважають, що не заслуговують на допомогу. Деякі люди настільки впевнені в спроможності й необхідності робити все самотужки, що покладатися на когось для них рівносильно провалу. У деяких культурах просити про допомогу в когось за межами сім’ї вважається соромом. Деякі прокрастинатори трактують прохання про допомогу як рятувальну операцію, сподіваючись, що хтось візьме все під свій контроль і завершить за них їхню роботу. Однак прохання про допомогу не повинно мати жодного із цих значень. Коли ви знаходите підтримку, це може означати, що ви використовуєте свої зв’язки з іншими людьми як допомогу собі, щоб здійснити щось важливе для вас і підштовхнути вас уперед. Розглянемо кілька способів, якими ви можете сказати «так» підтримці інших людей.

Обирайте правильних людей. Коли ви шукаєте підтримки, насамперед шукайте тих людей, які можуть вам допомогти. Оточення має великий вплив: дослідження показали, що, наприклад, відмова від куріння і надмірна вага тісно пов’язані з тим, чи люди навколо вас кидають курити і чи мають надмірну вагу.[206] Шукайте людей добрих, які вміють підбадьорити і не схильні до осуду, які реально дивляться на світ і можуть зосередитися на вашому завданні. Обирайте людей, які на вашому боці, які можуть бачити речі вашими очима. Як це не сумно, та ми іноді прагнемо отримати допомогу від людей, котрі найменше спроможні нам допомогти. Ви можете звертатися за підтримкою та похвалою до батьків, партнера, керівника чи брата або сестри — і раз за разом виявляти, що їхні пропозиції найменше схоже на підтримку. «Коли в мене труднощі, я завжди дзвоню батькові, — каже одна ділова жінка. — Коли в мене проблеми на роботі, я думаю, що він знає, як їх вирішити. Натомість він критикує мене за те, що я цього припустилася. Мабуть, мені не варто більше йому дзвонити, та я щоразу сподіваюся, що буде інакше».

Подумайте над тим, хто вам найкраще може допомогти у конкретній ситуації. У нас є подруга, яка напрочуд добре справляється з роллю тестового слухача для наших ідей. У неї сильний інтелект, і вона ставить складні запитання, що допомагають нам підправити наші ідеї — але лише на етапі, коли ми вже знаємо, про що говоримо. Натомість, якщо ми обговорюватимемо з нею свої ідеї на етапі мозкового штурму, коли ми щойно починаємо думати, її скептицизм та око, навчене бачити суперечності, радше деморалізують нас, аніж допомагають. Інший наш друг завжди радий весело провести час. Немає такого вечора, коли б він не знав, де зараз у місті цікаві вечірки, де крутять старі фільми і де можна потрапити на безкоштовний концерт. Він стає у великій пригоді, коли треба себе винагородити, та працювати з ним — не найкраща ідея, адже все, чого він хоче, — це розважатися.

Ви можете обговорювати свої проблеми щодо прокрастинації чи свої поведінкові цілі з людиною, яка вас підтримає. Намагайтеся слухати її реакції та пропозиції відкрито і не з позиції захисту. Ви ніколи не знаєте, коли почуєте те, що допоможе вам рухатись уперед. Вже сам факт, що у вас є людина, яка слухає ваш досвід, є великою підтримкою і допомогою, адже ви не самотні у своїй боротьбі.

Публічно візьміть на себе зобов’язання. Скажіть людям, над чим ви працюєте і коли маєте намір завершити. Ви серйозніше ставитиметеся до зобов’язань, взятих на себе перед