Йорн Лієр Хорст - Одержимий злом

любощів зняли прихованою камерою. Наглядача потім шантажували тим записом, змушуючи організувати втечу одному в’язневі. Шантажист теж телефонував з публічного телефону Служби зайнятості в Саґене. Наглядач був одружений, але його шлюб уже на ладан дихав. Йому не було чого втрачати, тому він пішов до керівництва. У результаті спецоперації заарештували й посадили одного югослава. Справа не просочилася у медіа, але матеріали потрапили на семінар про корупцію та шантаж у середовищі держслужбовців.

— То й що, відома метода, — гмукнув Семмельман. — До чого це все?

Гаммер та Стіллер теж, здавалося, не розуміли, куди хилить колега.

— Зараз дійду до суті, — пообіцяв Вістінґ.

Він попросив Гаммера розповісти про телефони, з допомогою яких відбувалася комунікація між Томом Керром та Іншим до моменту арешту Керра.

— Турмуд Ярен був засуджений за інцест і розповсюдження дитячого порно, — насамкінець сказав Гаммер, обертаючись до Семмельмана. — Ти вів тоді розслідування.

Семмельман невпевнено кивнув, мовби не дуже добре пригадував ту справу.

— Куди ти подів телефон, коли Ярен виходив на волю? — запитав Вістінґ.

Семмельман похитав головою.

— Багато років минуло. У мене звідтоді було багато справ.

— Що каже інструкція?

— Якщо особиста річ не підлягає конфіскації, її повертають законному власникові.

— Саме так! Телефон підлягав поверненню власникові. Але ти не повернув, а віддав адвокатові. Лише через багато місяців адвокат передав його до в’язниці.

— Клес Танке! — скрикнув Семмельман. — Тепер пригадую! Його адвокатом був Клес Танке. Я передав телефон йому.

Аґнес Кііль аж перегнулася через стіл.

— Що це означає? Клес Танке дав змогу Томові Керру користуватися телефоном іншого свого клієнта? — запитала поліцмейстер.

Вістінґ заперечно похитав головою.

— Це означає, що Клес Танке і є Іншим…

Розділ 73

Аґнес Кііль наче обм’якла і важко осіла на стілець.

— Такими звинуваченнями не розкидаються. Мусиш довести, — сказала вона.

Стіллер хотів щось сказати, але не відразу зміг добрати слова. Розмова звернула в несподіване для нього русло.

— А що з другим телефоном з поліційного складу? — запитав він.

— Інтереси Стеффена Шєберґа представляв уповноважений адвокатської контори Танке, — відповів Вістінґ. — Але саме Танке передавав телефон на зберігання до тюрми.

Він виклав на стіл копії з журналів тюремних складів в «Іла» й окружної в’язниці Осло. Останню виписку йому допоміг роздобути старший інспектор в «Іла». Переслав скан факсом. Обидві підписані Клесом Танке, як відповідальним за передачу.

Вістінґ обернувся до Семмельмана.

— Де б ти поставив Танке на своїй карті контактів?

— Його немає в базі, — відповів Семмельман.

— Але який статус ти присвоїв би йому? Наскільки близький він до Тома Керра?

— Найближчий, — визнав Семмельман.

— Це не тримається купи, — запротестувала поліцмейстер. — Клес Танке захищав і Кріса Пауста Бакке три роки тому. Бакке звинувачували в погрозах вогнепальною зброєю. Недаремно саме йому доручили роздобути ручну гранату.

— Ризиковано, — озвався Стіллер. — Він приходив до Танке. Його могли б упізнати.

— Секретарка працює у конторі лише півроку. Попередня звільнилася, поскаржившись на сексуальні домагання. Про зустріч домовилися у день, коли більшість співробітників розійшлися по судах або поїхали у відрядження. Ніхто не міг його впізнати.

— І все ж Танке довелося позбутися Бакке, коли той виконав свою роботу, — завважив Гаммер.

— Танке був адвокатом і того шантажиста, що телефонував зі Служби зайнятості, — вів далі Вістінґ. — Пластирі на обличчі теж мають свою історію. У 2013 році Танке захищав ґвалтівника, який, перш ніж напасти на жертву, маскувався під темними окулярами й пластирами. Просто наліпити, просто й зняти. Яскравий камуфляж відразу впадав у вічі жертвам насильства. Перші тижні поліція розшукувала злочинця з пораненим обличчям.

— Але навіщо ця вистава? — запитала Агнес Кііль. — Навіщо конструювати ситуацію, якщо він сам зізнався, що потайки передавав інформацію з-поза стін тюрми?

— Задля самозахисту, — відповів Вістінґ. — На випадок, якби хтось кинув на нього тінь підозри. Звичайнісінький обманний маневр. Такими він не раз виїжджав на суді. Підсудні зізнавалися у незначних переступах, і тоді легше вірилося у їхню брехню. Це спрацьовувало! Ми ж ні разу не засумнівалися у його словах!

Поліцмейстер кивнула.

Але Вістінґ іще не закінчив.

— Дзвінок до Гелене Нурюм. Клес Танке мав доступ до її прихованого номера телефону. Він був записаний у матеріалах справи. Власник автомайстерні, де вбили Тома Керра, теж був клієнтом Клеса Танке. Танке знав, що майстерня стоїть упорожні, мабуть, і ключі від неї мав. У 2010 році він захищав на суді одного лакувальника автомобілів. Чоловіка звинувачували у тому, що він підібрав повію і жорстоко її зґвалтував у багажному відсіку свого фургона. Встиг до арешту вкрити лаком внутрішні поверхні авта й знищити всі сліди.

— Підходить до профілю, — погодився Семмельман. — Стратег, креативний спосіб мислення, високий рівень інтелекту, здатність мислити на перспективу й бачити можливі наслідки своїх рішень. Шанована людина, яка сама створила собі образ альтруїста, правдолюбця, добросердого й готового на самопожертву чоловіка. Фоторобот імовірного злочинця увесь час лежав під руками. Але ніхто його не впізнав.

— Клес Танке схожий на шахіста, — додав Вістінґ. — Він думає на кілька ходів наперед. Якщо з’являється шанс натрапити на його ДНК й відбитки пальців чи в майстерні, а чи в іншому місці, він знаходить привід, щоб побувати там на законних підставах. Він постійно тримає на оці розташування свого пазла відносно інших у грі. Тому й став не лише неперевершеним адвокатом, але й холоднокровним злочинцем. З досвіду знає, як вестиметься слідство, може передбачити наші дії. Достеменно знав, що ми знімемо кайданки з ніг, тому й порадив Керрові двічі зашпортатися.

— Розмова в його авті, — згадав Гаммер. — Мабуть, давав Керрові останні інструкції. Можливо, навіть показав фото місця, де лежали граната й пістолет.

— Я спробував розвернути хід думок в інший бік, відійти від такої очевидної картинки, — сказав Вістінґ. — Але приходив до того самого висновку. Все в цій справі вказує на Клеса Танке.

Аґнес Кііль підняла вгору руку, щоб запитати.

— А де Клес Танке зараз?

Розділ 74

Мряка непорушно зависала в повітрі. Більшість катерів у гавані вже поставили на зимову стоянку, накрили брезентом. Прибій кволо набігав на берег. З корабельного крана злетіли дві чайки.

Клес Танке стояв за штурвалом великого відкритого катера, який поволі входив у бухту. Ліне підняла руку для привітання. Танке теж відповів помахом руки й скерував судно до причалу. Він був одягнений у спортивний костюм і картуз — зовсім інший зовнішній вигляд, нітрохи не схожий на поважного адвоката.

Ліне підтягнула догори замок курточки Амалії, глянула на низькі хмари. Ні вона сама, ні Амалія не були відповідно вбрані для прогулянки катером. Ще й