Леся Українка - Том 2

ви питаєте за тих...» 92 «Серце! доля ще не вмерла...».— Г. Гейне 158 «Сиділи ми, любко, обоє...».— Г. Гейче 141 Сірома (Переспів).— В. Гюго 268 «Смерть — се ніч спокійна, тиха...».— Г. Гейне 166 «Смутної провесни, серед травиці...».— А. Негрі 286 «Сопілки й сурми грають...».— Г. Гейне 137 «Співав соловейко, і липа цвіла...».— Г. Гейне 138 «Стою я у мріях непевних».— Г. Гейне 154 «Сумне моє серденько трудне...».— Г. Гейне 148 «Сьогодні у них товариство...».— Г. Гейне 161 «Так любов до тебе мене всю проймає...».— 3 давньої єгипетської 289 «Так, ти нещасна! І не жаль мені...».— Г. Гейне 136 «Твоє обличчя любе, миле...».— Г. Гейне 133 «Тебе, моя любко єдина...».— Г. Гейне 134 «Темна нічка на дорозі...».— Г. Гейне 166 «Ти все не дозволяєш...».— Г. Гейне 160

«Ти на мене ворогуєш?..».— Г. Гейне 164 «Ти не любиш мене, ти пе любиш мене...».— /1. Гейне 135 «Ти скажи мені, кохана...».— Г. Гейне 136 «Тихо в полі, гай темніє...».— Г. Гейне 166 Ткачі,— Г. Гейне 266 «То ти вже про те і не згадуєш, ні...».— Г. Гейне 137 Триптих 105

«Філістери гарно вбрані...».— Г. Гейие 139

«Хай на дворі вітер грає...».— Г. Гейне 159 «Хай понесе тебе звідси Пушан той премудрий...».— З «Ріг-Веди» 282

«Хлопець кохає дівчину...».— Г. Гейне 141 «Хто благає матір божу...».— Г. Гейне 159 Цветы.— М. Конопніцька 132 «Цілуй, а не клянись мені!..».— Г. Гейне 135 «Чи ж woe серденько не пристало щиро...».— 3 давньої єгипетської !Й9 «Чого так поблідли ті рожі ясні...».— Г. Гейне 137 «Що дасть нам силу?» 105 «Щоночі у сні бачу, мила, тебе...».— Г. Гейне 144 «Я бачу світ пишний і неба сіяння...».— Г. Гейне 139 «Я бачу, що ти вже мене покохала...».— Г. Гейне 165 «Я з вами розстався у літнюю спеку...».— Г. Гейне 162 «Я з нею розстаюся, я її покину...».— Г. Гейне 163 «Я знов по сьому місту йду...».— Г. Гейне 152 «Як будеш дружинонька шлюбна моя...».— Г. Гейне 163 «Як вона уста розкриє, щоб напитись поцілунку...» (Ури» вок).— 3 давньої єгипетської 288 «Якось був я в чулім настрою...».— Г. Гейне 143 «Як уночі на ліжку...».— Г. Гейне 159

«Як я з милою розставсь...».— Г. Гейне 139 «Як я про свою говорив вам печаль...».— Г. Гейне 155 «Я прагну усю мою тугу...».— Г. Гейне 162 «Я свой летучий стих, блестящий самоцвегом...».— А. Негрі 309 «Ясного Агні для вас викликаю, господаря люду...».— З «Ріг-Веди» 278

«Я тобі на вірність клявся...».— Г. Гейне 161 Я тоскую.— М. Конопніцька 131

СПИСОК ІЛЮСТРАЦІЙ

ЗМІСТ

ПОЕМИ

Генріх Гейне

З «Книги пісень»

З циклу «Північне море»

(Die Nordsee)

Із збірки «Нові поезії»

(Neue Gedichte)

З АНГЛІЙСЬКОЇ

З АНГЛІЙСЬКОЇ

Джордж-Гордон Байрон

Академия наук Украииской ССР

ЛЕСЯ УКРАИНКА

СОВРАНИЕ СОЧИНЕНВД В ДВЕНАДЦАТИ ТОМАХ

ТОМ 2

ПОЭМЫ ПОЭТИЧЕСКИЕ ПЕРЕВОДЫ

(На украинском языке)

Редактор Л. П. Чорна Художній редактор P. К. Пахолюк Оформлення художника В. М. Дозорця Технічний редактор Б. М. Кричевська Коректори Л. В. Малюта, О. С. Улезко

Здано до складання 16.1 1975 р. Підписано до друку 17.VI 1975 р. Зам. 5—53. Вид. № 252. Тираж 100 000. Папір J4S 1, 84ХЮ8'/і2. Друк.-фіз. арк. 11,5+2 вил. Умовно-друк. арк. 19,53. Облік.-вид. арк. 17,45.

Ціна 1 крб. ЗО коп.

Видавництво «Наукова думка» Київ, Репіна, 3.

Головне підприємство республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, Київ, вул. Довженка, 3.

1

Тут і далі зірочкою позначаються слова і вирази, які пояснюються у примітці.— Ред.

2

утішається Даліла,

Що славою за зраду вкрита.

У очах втіха заясніла,

Усмішка грає гордовита.

3

Основа сеї поеми взята з середньовічного роману «Трістан та Ізольда», що колись у численних версіях на різних мовах був широко розпросторений по всіх європейських, в тім числі і по слов’янських сторонах. Зміст його — фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої. Се кохання повстало з чарівного дання, любовного напою, випитого через помилку. В деяких версіях згадується ще й друга Ізольда — Білорука, що кохалася з Трістаном тоді, як він був у розлуці з першою милою — Ізольдою Злотокосою,

4

Нова любов (нім.).— Ред. 185

5

Розважальний заклад в Парижі (франц.).— Ред,

6

Іспанського мосту (франц.).— Рсд.

7

Страва з овочів та м’яса (іспан.).— Реде

8

Галушки з горохового борошна; страва бідняків (іспан.).— Ред,

9

Озера Гобе (фраиц.).— Ред.

10

Пацюк — миш, щур.

11

Слугою (франц.).— Ред.

12

Монако (лат.).— Ред.

13

з тим словом Атта Троль

14

На ранні молитви до неї.

15

І л д р а — бог неба, Агі або В р і т р а — чорна хмара.

16

Ет ер — повітря. '

17

Смерть.

18

Й а м а -1 а т а, певне, бог, що живе на тім світі, бог померших Душ.

19

л Мертвих арійці палили на кострищі, потім кості збирали й ховали в землю. '

20

Пушан, Савітрі — імення сонця.

21

Добрий Владар — Озіріс, що вважався переважно богом над мертвими.

22

Тут поет, може, мав на увазі не справжніх богів, а фараонів, що вважалися втіленням богів на землі.

23

Біля Нестора.