Salamander - Темні нащадки, Salamander

— І Лукас теж буде брати участь? — запитала вона, дивлячись на Каеля з неприхованою цікавістю.

Каель не відвів погляду.

— Так, — сказав він спокійно. — Йому це не завадить. Мечі, бойові техніки... Ти сама знаєш, наскільки це важливо. Тому нехай тренується разом з тобою. Хочеш, щоб він був готовий захищати себе, так само, як і ти.

Лукас підняв брови, дивлячись на Каеля. Це виглядало несподівано, але він не заперечував. Йому теж було ясно, що відновлення навичок — це не просто фізична потреба, а й частина його участі у війні, яка неминуче наближалася.

Даріус нахмурився, прокручуючи слова Каеля у голові, але зрозумів, що зараз було не час для сумнівів. Всі вони повинні бути готові до боротьби.

— Добре, — сказав він, зрештою. — Тренування — це важливо. Але пам'ятай, що ми маємо не тільки фізично підготуватися. Є й політичні справи, які потрібно вирішити.

Каель усміхнувся і кивнув.

— Ти правий, брате. Спочатку — фізична підготовка. Потім — стратегія. Зараз важливо дати всім нам час, щоб привести себе в форму.

Каель спокійно відкинувся на спинку крісла, його обличчя залишалося непроникним, але в очах була холодна рішучість. Він уважно дивився на всіх присутніх, перш ніж заговорити, і його голос був низьким і спокійним.

— Я послав шпіонів слідкувати за нашим батьком, Морваном, — почав він. — І вчора мої люди повідомили, що він захопив острів Великої Британії та Ірландії. Наразі він вже готується телепортувати своїх людей до Франції.

Всі присутні зацікавлено перехопили погляди. Аурелія відчула, як серце прискорилося, коли вона усвідомила масштаб того, що відбувається. Вона стискала кулаки, намагаючись не показати хвилювання.

Лукас нахмурився, і його голос звучав тривожно, коли він озвучив те, що мали на увазі всі.

— Так він скоро захопить всю Європу, — промовив Лукас, поглядаючи на Каеля, який лише мовчки кивнув.

Аурелія задумалася на хвилину, намагаючись зібрати всі факти разом. Її батько, по суті, вже почав воєнні дії. Їй доведеться протистояти перед ворогом, який вже захоплював частину людського світу.

Каель потягнувся і розправив плечі, поглянувши на вікно. За ним вже спускалися сутінки, відкидаючи довгі тіні всередину кімнати.

—  Сьогоднішній день видався виснажливим, — сказав він, його голос віддавався луною в порожній кімнаті. — Тож пропоную всім відпочити.

Даріус зітхнув з полегшенням: 
— Погоджуюсь. День видався напруженим. Думаю, всім нам зараз потрібен відпочинок.

Всі піднялися зі своїх місць і почали розходитися, першим покинув кімнату Даріус. Лукас повернувся до Аурелії, обережно взявши її за руку. Він хотів, щоб хоча б на хвилину вони залишилися наодинці.

Однак, не встигли вони зробити крок до дверей, як Каель подивився на них з серйозним виразом обличчя.

— Почекайте, — сказав він, зупиняючи їх. — Ауреліє, будь ласка, залишся ще на кілька хвилин. Нам треба поговорити.

Аурелія, не зовсім розуміючи, чому Каель затримує її, кивнула Лукасу і тихо сказала:

— Йди. Я скоро.

Лукас, хоч і був здивований тим, що Каель просить їх залишитись, зрозумів, що цього не уникнути. Він спокійно відійшов до дверей, але його погляд залишався на Аурелії, поки він не вийшов з кімнати.