Наталі Лев - Втрачена. Боротьба за щастя, Наталі Лев

- Так, враховуючи нинішнє положення перевертнів, - відгукнувся Габріель Естіано, старійшина з Південної Америки, - хотілось би поповнити сильними нащадками наше плем'я. Те що вони знаходяться на твоїй території все ж не дає тобі права приховувати від нас такі важливі відомості. 

Цікаво, я з Алексом часом їм не заважаємо вести бесіду про моє селекційне виведення для поповнення генофонду перевертнів? Я навіть уявити собі не могла такої абсурдної ситуації. Та на нас зовсім не звертали уваги. 

Алекс ніби скам'янів, очікував доки до нього звернутся і жодним чином не видава невдоволення. А мене це стало напружувати.

- Ця справа стосується всіх нас, - похмуро додав Вільям Гамріз, австралієць.

- Як я й сказав, дізнався про її існування нещодавно і хотів про все детальніше довідатися, щоб мати що розповісти, - повторив Холлі.

Чим далі я слухала їх тим більше хмурилась. Перестала розуміти, що відбувається. З їх слів, всі старійшини були зацікавленні в союзі моїх батьків, а я, тим більше, мала особливу цінність для них. 

Але ж при візиті в зграю Максиміліан говорив, що старійшинам заважав рід Едегор, і його вирішили усунути, та й не всі погоджувались, що варто допускати союз моїх батьків. А тепер з їх слів вони цілковито підтримували їх. І зовсім не бажали знищувати зграю, це для них трагедія. Навіщо зараз розігрувати таку п'єсу? Вони просто так добре вміють приховувати справжні наміри, чи в цій історії щось не так? Я повинна точно дізнатись. Невже вони можуть так відкрито брехати просто в обличчя?!

Я почала потай поглядати на них у спробі помітити хоч якийсь натяк на лицемірство.

- Як їй вдалось вижити? Чому ти тільки нещодавно дізнався про її існування? - запитав Гізенга.

- Вона до повноліття проживала серед людей далеко від батьківщини, тож її неможливо було знайти, - відповів Холлі.

- О, як цікаво, - вклинився Ло Юнсі, - то вона росла як людина? Не дивно, що не виявляє достатньої шанобливості в нашій присутності.

Я ледве не задихнулась від обурення. Отже значить не достатньо шанобливо?! Гад такий. 

Я відчувала, що починаю злитись, а цього не варто допускати, бо вони відчують. Спробувала заспокоїтись та це давалось важко.

- Холлі, я досі не розумію як ти допустив ту трагедію? - запитав Фармер.

- Клан холодної зірки поза законом. Всіх мисливців повинні були контролювати їхні верховні і розібратись з відступниками. Та й цим кланом керував напівкровка, хіба ж можна було передбачити, що таке трапиться, - відповів Холлі.

Ненависть скипіла в мені, так відкрито заявляє, що це випадковість. Непередбачувана трагедія, хоч сам це все спланував. Як же хочеться пепегризти його горлянку, моя вовчиця цілком солідарна зі мною.

- Пригадую що це ти всіх вмовив дати шанс цьому напівкровці, - задумливо промовив старійшина Південної Америки, - але це понесло за собою жахливі наслідки. Тобі не вдалось добре його контролювати і за це ми розплатились перспективним родом. Сподіваюсь надалі всі вже затямлять цей урок. Закон прийнятий не просто так. Всі напівкровки мусять бути знищені і ті хто привів їх у цей світ також, щоб більше не допустити подібного, - похмуро закінчив Естіано.

- Сподіваюсь ти хоч тепер з цими мисливцями розібрався особисто і більше проблем з кланом зірки не буде, - буркнув Гізенга, - а то ще й на нашу територію заявляться.

Я лютувала і практично не могла стримати свій гнів. Не дарма я ненавиджу Максиміліана Холлі понад усе. Аякже, він розібрався з Айзеком та його кланом. Не знаю хто з них ще замішаний, але головним негідником був саме він.

Нарешті на нас звернули увагу.

- Який крутий норов. А дівчинка нас зовсім не боїться, а ще й лютує, - зауважив Гізенга.

Алекс мене смикнув за рукав, та я не могла заспокоїтись після почутого.

- Я ж говорив, що вона виросла серед людей, - невдоволено сказав Холлі, - ніяких манер, тому я й був проти її візиту сюди. За це її потрібно провчити.

Відчула потужну хвилю тиску, Алекс навіть похитнувся, але я гордо скинула підборіддя. Не збираюсь схилятись перед підлим вбивцею. Холлі забув, що на мене не діє навіть найсильніший вплив?

- Впізнаю характер Андерсона. Припиняй, Холлі. Ти їй нічого не зробиш, вона ж Едегор, - з посмішкою сказав Фармер. - Ти нас зовсім не боїшся?

- Піддані повинні поважати своїх правителів, а не боятись, бо правління страхом - це шлях в нікуди. Хіба ж ні? - відповіла їм. Вже не криючись дивилась на них.

- Мудрі слова, як на таку юну особу, - поважно кивнув Гамріз, - то ж поясни нам, що викликало зараз твій гнів.

Я стиснула щелепи, ситуація не найкраща. Що мені їм відповісти? Що я їх всіх зневажаю і понад усе бажаю помсти.

- Не бійся, говори все як є, - підбадьорив Фармер.

Я поглянула на Алекса, він заперечно похитав головою. Але я зробила свій вибір. Я не збираюсь замовчувати, не для цього я їхала на цю зустріч.

- Гараз, але маю прохання до вас, - врешті погодилась.

- Яке? - здивувався Фармер.

- Ти ще й смієш щось просити?! - скипів Холлі.

- Не будь таким запальним, мені цікаво її послухати, - відмахнувся Ло Юнсі.

- За все що я скажу, відповідатиму особисто, мій Альфа та зграя не постраждають.

- А це вже цікаво, - протягнув Гамріз.

- Ліка, ні, - тихо звернувся до мене Алекс, - прошу не роби дурниць. 

Я тепло посміхнулась йому у відповідь, для себе я вже все вирішила.

Зрозумівши що я налаштована рішуче, Алекс звернувся, до старійшин:

- Пробачте їй нестриманість, мені потрібно ще багато чому її навчити. Вона тривалий час жила серед людей. Та я обіцяю наглядати за нею. Більше такого не повториться, - намагався згладити ситуацію Алекс.

- Не хвилюйся так за свою пару, - звернувся Фармер до Алекса, а тоді перевів свій погляд на мене, - я даю своє слово, що ні він, ні твоя теперішня зграя не постраждає.

- Добре. - Я закрила очі, глибоко вдихнула, а потім рішуче поглянула на старійшин, здавалось що полум'я зараз горіло в моїх очах. Я скажу їм все що думаю, і хай зі мною буде що буде... - Мене розлютила ваша розмова про те наскільки важливим та цінним був шлюб моїх батьків. Але говорите одне, а насправді думаєте по іншому. Адже це з вашої волі всю зграю було знищено. Називаєте мене цінним надбанням, а потай посилаєте вбивць знищити мене. Нещодавно я лиш чудом змогла вижити при черговій спробі мене вбити, завдяки жертві моєї матері та іншим захисникам зграї, що віддали свої життя! Айзек Сольгейм звашою допомого зміг вистежити мою матір та мене і на моїх очах вбив її. То як по вашому я повинна реагувати на ваші розмови?!