Валерія Дражинська - Мій особистий демон, Валерія Дражинська

Обійшов мене кілька разів, поїдаючи поглядом тіло. Зупинився, навпроти. Чи залишився він задоволений оглядом, можна було лише здогадуватися – я дивилася у підлогу. Завела руки за спину та, розстебнувши бюстгальтер, скинула його. Подумала та ніяково стягнула трусики. Шкода, якщо порве, річ навіть не в ціні, а в кількості - єдині! Час тягнувся немов гумовий. Коли я вже просто не витримувала напруги, що виникла, і збиралася... зробити не знаю, що, Дрого не боляче потягнув за волосся, змусивши закинути голову. Очі в очі. Так близько. Жодної краплини емоцій. Він немов шукав відповідь на відоме лише йому запитання. Повітря навколо було напружене до межі. Легко підняв мене за стегна, змушуючи обхопити себе ногами. Внизу живота від його дій утворилося торнадо. Руки поклала на потужні плечі та, застогнавши, опустила голову йому на шию.  Цей запах, такий чоловічий та такий збудливий, підривав мозок. Десь за межею свідомості бентежило те, що я зовсім гола, а він повністю одягнений. Але мені було так неймовірно та незвично. Він, також опустивши голову, шумно й уривчасто вдихав мій запах. Куди ж поділася байдужість? Чи вона була показна? Найімовірніше, так, адже я чітко відчувала у себе між ніг його значну зацікавленість. Мить і я притиснута до стіни. Руки дуже повільно, навіть злегка ліниво, поповзли вгору по спині. Знайомлячись. Спокушаючи. Дразнячи. Великі пальці зачепили затверділі соски, від чого мене наче струмом шибануло. Я застогнала й одразу відчула його миттєвий відгук. Знову потягнувши за волосся вже не ніжною рукою, він змусив підняти голову. Знову очі в очі. Незворушний вираз обличчя. Нестримний голод в очах, що стирає межі реальності.

Мить і я на ліжку, а Дрого, що нависає зверху, обрушує на мене палючий поцілунок. Як людина, що вселяє стільки жаху, так збудливо діє на мене?! Я миттєво розчинилася в ньому. Силу такого бажання я ще ніколи не відчувала та сумніваюся, що відчую до когось іншого. Його язик дарував непередавані відчуття.

Рука дбайливо накрила мої груди, пальці обережно почали смикати сосок. Відірвавшись від губ, він повільно, проробляючи доріжку поцілунків, опустився до другого соска і став його смоктати. Здавалося немислимим те, що такий жорстокий воїн з такою м'якістю і прихильністю торкається мого тіла. Мене це заводило ще більше. Не знаю, як, але від надлишку емоцій і за сили такого збудження, я примудрилася затримати дихання. Дрого моментально вловив це. Відірвавшись від свого захопливого заняття, він насторожено подивився на мене. Тильним боком руки ніжно погладив обличчя, ледь торкаючись. 

- Дихай, дівчинко! Я не зроблю тобі боляче. Не бійся мене, - не його слова змусили мене зробити вільний видих, а те, що рука, яка погладжувала мене, злегка тремтіла.

Я обхопила його голову руками та притягнула до себе для чергового неймовірного поцілунку. Далі все втратило значення, крім неймовірного задоволення, яке Дрого дарував мені. Його руки всюди, його губи в найпотаємніших ділянках мого тіла. Я втратила рахунок скільки разів я вибухала на найдрібніші піщинки цього похмурого світу. Кожного наступного оргазму думала, що більше не витримаю, але Дрого мене дивував знову і знову. А коли нарешті різко увійшов у мене і почав повільно рухатися, поступово прискорюючи темп, я пережила, як кажуть французи, маленьку смерть, у моєму ж випадку, останній оргазм був феєрично маленькою смертю. Його кульмінацію я розпізнала лише за диким ревом, що приємно відгукнувся у вухах.

- Я забороняю тобі надалі вживати спиртне в такій кількості, - почула грізний наказ, перед тим як зануриться в царство Морфея.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно