Валерія Дражинська - Ти отруїв мене собою, Валерія Дражинська

І голос у нього неймовірний - низький, оксамитовий. Прочищаю горло та змушую себе видавити хоч щось:

- Я не очікувала нікого зустріти в таку еееееее рань, - згадую про ввічливість, - Доброго ранку!

На привітання він не відповідає. Підходить ближче до мене. Занадто близько. По тілу пробігає табун мурашок разом з усіма відомими комахами. Я відчуваю жар, що виходить від нього. Мимоволі вдихаю його запах. У голові крутиться тільки один опис - запах чоловіка. Дуже слабо вгадується аромат парфумів. Дуже приємний. Хочеться уткнутися йому в шию й обнюхати. А ще злизати блискучі крапельки води з грудей, поступово спускаючись нижче. Судорожно ковтаю та здригаюся, коли Дімітріс простягає руку та, злегка торкаючись моєї, відбирає пляшку води. Шкіра від цього невинного контакту в місці дотику палає і пульсує. А коли він, не зводячи з мене очей, повільно підносить мінералку до губ та починає пити, в низ живота стріляє розрядом у двісті двадцять вольт. Я червонію і молюся, щоб виділена волога не просочилася крізь вільні шортики.

Упевнена, що всі мої переживання написані на обличчі. Дімітріс же безпристрасний. Навіть вираз очей ні на мить не змінився.

Я так і стою остовпіла з піднятою рукою, куди, також злегка торкаючись, він повертає пляшку.

- Дякую! - незворушно дякує та йде сходами нагору.

Це не було фліртом. Він просто попив води. Заворожено дивлюся на горлечко ємності, де були його губи. Як остання німфоманка підношу воду до рота та роблю ковток. Отримую збочене задоволення. Між ніг пожежа. Маячня! Кидаю мінералку на диван, що стоїть поруч.

Зла підіймаюся нагору з твердим наміром втамувати бажання, викликане чужим чоловіком, зі своїм хлопцем. Так буде правильно. Напевно!

Антон солодко спить. Будити його не хочеться. Та й ідея безглузда. Поки піднімалася, зрозуміла це. А ще те, що після вчорашніх витріщань біля барної стійки в мене геть пропало бажання до свого хлопця, хоча раніше з цим проблем не виникало. Адже я молода, здорова дівчина. Так, досвіду в мене замало, Антон мій другий хлопець у плані сексу. Але я здогадувалася, що те, що я відчуваю до Дімітріса, це ненормально, адже я навіть його не знаю.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно