Олексій Анатолійович Кононенко - Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні

– Синоптиком.

– Куме, ви вночі хропите?

– Чому вночі, я і вдень хроплю.

Іван вибиває килим, а кум запитує:

– Чому так легенько б’єш?

– Бо як сильніше – то дуже порох летить.

Куми пасуть череду.

Кум Іван:

– От якби побудувати у нас в селі консерваторію!..

Кум Петро:

– Навіщо?

– А що, тобі консерви не подобаються?

– Подобаються. Але ж тоді треба і обсерваторію поруч збудувати.

– А це навіщо?

– А раптом консерви зіпсуються?!

– Куме, купи у мене машину. Їде на воді, у бак лиш ложку бензину треба додавати.

– А яку ложку, чайну чи столову?

Два куми поїхали до Америки. Трохи заробили грошей. П’ють пиво, розмовляють.

– Що, куме, купите на долари?

– Жінці хутро. А ви, куме?

– А я пограю в казино.

– Ой, куме, програєшся!

Але той не послухав. Пішов у казино. Ставить увесь час на 22 і виграє. Добру суму підняв. З’явився власник казино, запросив на розмову, запитує:

– Як ви граєте, секрет який?

– Я трохи забобонний. Коли їхав у казино, потяг відходив о сьомій, вагон – № 7, квиток – № 7…

– Ну?

– А 7 помножити на 3 – буде 22.

Дві куми пішли на іподром і вирішили зіграти на бігах.

– Кумо, на якого коня будемо робити ставки?

– А ти який номер бюстгальтера носиш?

– Я – третій.

– А я – четвертий.

– Разом буде 7, значить ставимо на коня під номером 7.

Закінчився заїзд. Першим прийшов кінь під номером 7, куми виграли пристойну суму грошей.

Прийшли додому, пригостили чоловіків, розповіли, як робили ставку. Наступного дня чоловіки вирішили самі спробувати.

– Куме, на якого коня ставку робитимемо?

– Куме, а скільки разів ви за ніч жінку любите?

– Три. А ви, куме?

– Чотири. Значить, сім. На коня під номером сім ставимо.

На фініші першим був кінь під номером два.

– Бачиш, куме, якби ми не брехали, були б і ми виграли.

– Куме, звідки йдете?

– Та послала жінка за хлібом. Зайшов у магазин, а там ні білого, ні чорного…

– І що?

– Та взяв червоного…

Кум Петро до адвоката:

– Не знаю, як вам дякувати… Ви мене від в’язниці врятували.

– З того часу, як люди придумали гроші, це не проблема…

Кум Іван до жінки:

– Галю, не нарубала дров? Рубай, поки я живий, бо як умру, то сама рубатимеш!

– Куме, ти працюєш в зоопарку, а як от яка тварина захворіє, чим ти її лікуєш?

– Ось недавно один слон кашляти почав, то я йому у відро води налив пляшку гарячого вина.

– Ну й що, куме?

– Вичуняв. Правда два інших слони почали кашляти.

– Куме, а за що ви у в’язниці сиділи?

– На роботі вікно розбив.

– І скільки за це дали?

– П’ятнадцять років.

– А де ти працював куме, що за робота у тебе була?

– Та механіком на підводному човні…

Два куми сиділи на лавочці біля парадного.

– Куме Петре, що таке критика зверху і критика знизу?

Кум Петро вийшов на балкон і плюнув кумові на голову. Гукає:

– Оце, куме, критика зверху! А тепер ти плюй на мене!

Той плюнув і попав… собі на голову.

– А це, куме, критика знизу.

Кум Микола:

– Куме Йване, подайте мені той дріт.

Кум Іван взяв дріт у руку.