Олексій Анатолійович Кононенко - Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок

«Автор цих анекдотів – народ» – не втомлюється повторювати Олексій Кононенко у своїй семибарвній-семиструнній серії із 7 книг «Антологія українського анекдота «Українська веселка». Він не один рік збирав, упорядковував і супроводжував авторськими текстами ці збірники і веселих, і сатиричних історій та примовок.Український народний гумор має віковічне коріння, на якому виростає та рясно родить і сучасний сміхограй. Тут є і так звані «мандрівні» сюжети, і дружні «позички» з гумору інших народів, є посилання на конкретних співтворців деяких гуморинок і тематичні варіанти анекдотів.Книги цієї серії мають яскраві своєрідні теми, і кожну із них адресовано широкому колу читачів.Смійтеся на здоров’я!

Український народний гумор
Ні пуху ні луски!
Анекдоти про мисливців і рибалок
Не довіряй рушницю дружині та тещі. А вудку… теж! Слово до читачів

Мисливці та рибалки.

Замріяні душі, залюблені у Природу серця.

Скільки лісів, степів, боліт ними сходжено, скільки відкрито заповідних озерець, заплав, ставочків.

А скільки було придумано і переказано цікавих, майже фантастичних історій біля вечірніх та нічних багать.

Які тільки смачнющі страви були сотворені руками мисливців та рибалок.

Скількох, вражених у самісіньке серце житейськими негараздами, рятували Матінка Природа, повертали до життя мисливський гурт чи рибальська компанія.

Рибалки та мисливці.

Каста.

Феномен.

Не досліджений.

Може, навіть, не досліджуваний.

А може, і не треба досліджувати?

З давніх давен людина ходила на лови, на полювання, діставала з води рибу.

Тим харчувалася, з того одягалася.

Вже у пізніші часи полювання та риболовля стали захопленням, відпочинком-задоволенням.

Захоплюйтеся!

Відпочивайте!

Задовольняйтеся!

Хай усмішка тішить ваші вуста!

Удачі Вам!

Здоров’я!

Довгого віку!

Добрих приятелів!

Веселих днів!

Добре, що склалося. Тобто, добре, що сталося. Як планувалося. Як хотілося-гадалося. Книга зібрана, підготовлена до друку, намальована, змакетована, видана. Читай, читачу!

Дякуємо всім, хто допомагав у роботі над цією книгою, підносив набої, годував, поїв, просто був поруч: нашим рідним, приятелям, друзям-киянам-житомирянам-прикарпатцям-кіровоградцям!

Олексій Кононенко

Ні пуху ні луски!
(Суперечка на заклад)

Це ж як добре! Випало таке гарнезне літо, і я зміг вирватися до матусі майже на два тижні! Скільки роботи перероблю! А ще – утіха із утіх – риболовля! Ранесенько (увечері не вдасться, роботи дійсно багато), отож, ранесенько з вудочками в очереті… Карасики срібні, спритні… Поплавочок – хить і зліг… Або – тьоп, тьоп, тьоп – під очерет… А коропчуки! Підсік, а він же поповодить! Такий бува, що й на кіло. Невеликий, кажете? То для вас невеликий. А мені – більшого й не треба. Хоч… Як там, у знаного усіма рибалками Остапа Вишні:

«…Ви коли-небудь переживали такий момент, коли вам на гачок клюнув короп? Переживали? Коли не переживали, обов’язково переживіть, а коли переживали,