Олексій Анатолійович Кононенко - Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні

Кум гостює у куми. Кума:

– Куме, на скільки шматків торт порізати, на вісім чи на чотири?

– Ріжте на чотири, бо вісім не з’їм.

– Куме, щось мені спина болить.

– То нирки.

– А звідки знаєш? Ти хіба лікар?

– Ні, куме, міліціонер.

Чоловік несподівано приходить на обід додому, а жінка роздягнена в ліжку лежить.

– Ти чому це серед білого дня гола в ліжку?

– Якби ти знав, чоловіче, яка я слаба!

– Ну як ти слаба, то я вже на роботу не піду, – знімає піджак і несе в шафу.

– Ой, чоловіче, не відкривай шафу, бо там страх! – злякано шепоче жінка.

– Який страх?

Відкриває шафу – а там кум.

– Куме, ти маєш совість?! Моя жінка така слаба, а ти її ще лякаєш!

Сваряться Петро і Наталка.

– Я віддала тобі найкращі роки свого життя!

– То що, залишились найгірші?

У в’язниці два куми.

– Куме, чому до вас ніхто не приходить?

У вас що, родичів немає?

– Чому немає? Є, але вони всі тут.

– Куме! Ви маєте розум – дати оголошення в газеті, що заплатите тому, хто знайде улюблену кішку вашої тещі, аж тисячу доларів?!

– Не переживайте, куме! Я минулого вівторка ту кішку власноруч утопив!

– Але ж і роззява кум Степан!

– Чому?

– Тільки продав теличку – враз гроші вкрали!

– А ти як торгував?

– Добре торгував! Бичка вранці ще продав, а гроші вкрали аж увечері.

Їдуть куми на ярмарок кавуни продавати. В одного кавуни темні, зелені, а в другого світлі, смугасті. Кожен свої кавуни хвалить. Аж на повороті вози зчепилися, нахилилися, перекинулися, кавуни покотилися і в річку – хлюп, хлюп, хлюп!

– Дивись куме, мої кавуни таки кращі! Мій темний твого світлого обігнав і першим у річку шубовснув!

Кум жаліється кумові:

– Уявляєте, куме, суд присудив мені штраф тисячу гривень за те, що я свого сусіда назвав свинею. Минулого разу за це мені дали штраф п’ятсот гривень…

– А що ж ти хочеш, куме, свинина он як подорожчала…

– Куме, чи є правда на світі!? Я пережив дві війни, дві автомобільні аварії, одну авіаційну катастрофу, два невдалих шлюби, три описи майна за борги, банкрутство, відсидів п’ять років у в’язниці, а вчора приходить мій внук і каже: «Ти, діду, нічого в житті не розумієш».

Прийшов кум до куми, а та пироги пече:

– Сідайте, куме, попробуйте.

– Дякую, кумо, хіба попробую.

Доїв кум останнього пирога та й каже:

– Дякую, кумо, смачні пироги, а ніби й не їв.

– На здоров’я, куме, а я ніби й не пекла.

– Куме, навіщо ви сина одружуєте? Він же ще молодий, дурний.

– У тому-то й справа, куме, поки ще дурний – то й добре одружувати, а як порозумнішає – то сам захоче.

– Куме, а ти б не зміг сфотографувати мене героєм?

– Як це, куме?

– А ти поставиш на стіл пляшку горілки, а я сяду за стіл і відвернусь.

Чоловік п’яний приходить додому, а жінка:

– Знову пив?!

– З кумом у шашки грав!

– А чому від тебе горілкою тхне?!

– А по-твоєму що, від мене має шашками тхнути?

– Куме, за що ти у в’язниці п’ять років відсидів?

– Та йду я увечері додому, а в темному місці перестріли двоє, один каже: «Знімай кожух», а другий: «Знімай шапку».

– І що ти зробив?

– З першого зняв кожух, а з другого – шапку.

– Куме, ви вчора ходили в театр… Що вам там найбільше сподобалось?

– Як в гардеробі пальта видавали – я аж три взяв.

– Куме, маю таку роботу, що не знаю, що буде завтра…

– А ким