Лойко Самум - Польові троянди та ромашкові очі, Лойко Самум

Сама дівчина теж не розуміла чого злякалася. Їй так хотілося познайомитися з ним, але втекла бувши так близько. Щоб стало легше, собі відмовку вже вигадала — побоялася майбутнього.

На відміну від часу, майбутнє та минуле тут частково були. По своєму, але були. Зараз, минуле Джу було життя без Крука, в неї були рідні люди, але не за межами стін кав’ярні. Теперішнє це ось ця мить, а майбутнє… Майбутнє це напевне була дружба з чудовиськом, але про що поговорити та й коли знайти час аби просто прийти. До того ж доведеться іншим все розповісти, а це було складне рішення.