Владі Вал - Академія на пагорбі: Едельвейс. Частина 1, Владі Вал
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Магістр Тремейн, поясніть, що за менеджер команди? - троє з тих, хто залишився в команді, оточили тренера, не даючи йому пройти. Вони підстерегли його після полігону, щойно закінчилися заняття з адептами третього року.
- Заходьте! - видихнув магістр, розуміючи, що хлопці від нього не відчепляться.
Він запросив їх до своєї особистої роздягальні, сів на лаву й широко розставив ноги. Його суворий погляд пройшовся по обличчях адептів.
- Ректор погодився не виключати наших хлопців, якщо вони відбудуть своє покарання і якщо в команду призначать менеджера. Так, це зазначено в наказі, але по факту – вона ваш наглядач, нянька і тренер.
Очі хлопців округлилися. Одна справа, коли тобою керує бойовий маг, зірка дикого полювання, досвідчений воїн, і зовсім інша – коли на цю роль призначають чорноволосу піголицю, яка невідомо звідки взялася.
- Це несерйозно, магістр! - обурився Кірон. - Ми навіть не знаємо її! Що вона може знати про дике полювання? Вона хоч не адептка першого року?
- Ні, вона четвертого. Найкраща серед бойовиків. Але в дикому полюванні справді нічого не тямить. Учора весь день мене завалювала питаннями! – Тремейн потер перенісся, зітхаючи. - Але для вас це шанс. Тому не розчаруйте мене і робіть усе, як вона каже.
Кірон стиснув щелепи, намагаючись впоратися з наростаючим невдоволенням.
- Про Сайлоса і Кіліана нічого не відомо? - запитав він, хоча й розумів, що тренер уникав цієї розмови.
Магістр помовчав, немов зважуючи слова, а потім кинув коротко:
- Тільки не виходьте з себе!
Хлопці обмінялися тривожними поглядами і кивнули.
- Вони в казематах, як і інші дебошири. Але їх випустять - вони будуть на випробувальному терміні. Тому прослідкуйте, щоб не було проблем.
Після розмови з магістром хлопці розійшлися по своїх справах – навчання ніхто не відміняв. Кірона чекала практика з ритуалістики. Але, скориставшись короткою перервою, він вирішив дізнатися більше про свого нового "менеджера".
- Хто найкращий серед бойовиків? - запитав він у Захарія, кращого некроманта з феноменальною пам’яттю.
- Едельвейс.
- А з дівчат? - Кірон звузив очі. Йому потрібно було визначити, хто перед ним - ворог чи союзник.
- Едельвейс. - повторив Захарій і на мить задумався. - Вона з першого року перша, як і я. У неї більше від некромантів, ніж від бойовиків.
Кірон підняв брови. Захарій зазвичай відповідав коротко - навіть магістрам. Інколи з нього доводилося витягувати інформацію щипцями, а тут він заговорив сам і навіть додав пояснення.
- Чому ти питаєш? - кинув некромант, звузивши очі.
У його голосі відчувалася ледь помітна... ревність? Кірон скептично хмикнув.
- У нас тут з’явився менеджер команди академії по дикому полюванню. Магістр сказав, що вона найкраща серед бойовиків. Ось і вирішив дізнатися більше.
Захарій злегка похитав головою, наче відганяючи саму думку про те, що його Едельвейс могла бути замішана в чомусь подібному.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Академія на пагорбі: Едельвейс. Частина 1, Владі Вал», після закриття браузера.