Оля - Знову нема світла?, Оля

-в тобі я не сумніваюся, але повір, я не одна з тих хто буде користуватися тобою. Я зроблю все для того, щоб допомогти тобі.

-незнаю наскільки ти чесна зараз, але я зроблю вигляд, що повірила.

-я розумію, що після такого ти будеш вважати мене тою хто буде користуватися тобою, але це не так, і ти це зрозумієш з часом.

Дівчина договорила і я побачила як у бібліотеку ввійшов Едгард.

-ти диви, вже обживаєшся?

-про що ти?

-бібліотеку роздивляєшся.

-я шукаю спосіб повернутися додому.

-невгамовна, хто б сумнівався, що ти будеш шукати спосіб, але його нема.

-як нема?

-щоденник Омелії Корс.

На мій подив з полиці вилетів якийсь старий щоденник та Едгард взяв його до рук.

-прочитай.

Він дав мені щоденник та я прочитала.

Щоденник Омелії Корс.

Я відкрила щоденник та почала читати.

Щоденник Ольги Колиги.

Щоденник був написаний старослов'янською, але я всеодно зрозуміла більшість слів.

Я опинилася в іншому світі, тепер я шукаю спосіб повернутися додому. Я продивилася всю бібліотеку темного палацу, та нічого, щоб могло мені допомогти не знайшла, скоро мене відправляють навчатися в академію, можливо, там я щось знайду.

Пройшов місяць з моменту як я поступила, в бібліотеці академії я не знайшла і крихти інформації, яка б мені допомогла.

Я перегорнула сторінку та знову почала читати.

Пройшов рік, як я в цьому світі, через тиждень мене відправляють на практику в князівство вовкулак, або як вони самі себе називають перевертні.

Я вже тиждень в князівстві вовкулак, та нічого не знайшла, через тиждень мене відправляють назад в академію. Надія потроху гасне.

-цим ти хочеш сказати, що додому я не попаду?

-я думаю так, але якщо щось знайдеш і зможеш повернутися я буду радий. Впевнений, що наша імперія позбудеться великої проблеми.

-я теж буду рада.

Я продовжила читати.

Пройшло 4 роки як я тут. Моя надія практично згасла, як тут князь запропонував мені роботу. Я буду допомагати йому завойовувати держави, в завойованих містах мають бути бібліотеки, в яких я щось можливо зможу знайти.

-де ти взяв цей щоденник?

-коли я був малим то знайшов його на одній з нижніх полиць. Він весь припав пилюкою і одразу було помітно, що його давно не чіпали, перед цим я прочитав легенди про Попаданку Омелію Корс, тому я заінтересувався коли побачив назву. Багато чого я не зміг зрозуміти, бо був дитиною, але потім коли був підлітком то зацікавився цим щоденником і зрозумів більшість, можливо, ти зрозумієш, що вона хотіла написати, адже ти з її світу.

-між нами величезна прірва, адже вона жила більше 1000 років тому. У нас буквально різні світи, але можливо я щось та знайду.

-можеш залишити щоденник собі, там є багато недописаних сторінок, можеш навіть дописувати, можливо, завдяки тобі такі ж самі попаданки, як ти зможуть попасти додому, на жаль, Омелії це не вдалося. Вона померла в цьому світі та стала легендою, і наш предок завдяки їй. Він ввійшов в історію як Корнелій завойовник.

-той кого я ненавиджу.

-якби він не завоював стільки держав то цієї бібліотеки не було б, більшість книг привезені з завойованих держав.

-тоді все зрозуміло.