Вайлет Альвіно - Кажуть, під Новий Рік і не таке буває... , Вайлет Альвіно

- Що? Це…це були ви? - Я не дуже красиво вказала пальцем на чоловіка, і вилупилася як дурненька. 

Та не може бути! 

- Так, я… 

- А якби я загадала шоколадку ... чи щось інше? 

- Мільйон доларів? 

- Так! 

- Я був готовий по можливості виконати ваше бажання, ну чи якось викрутився б, - знизав плечима чоловік: - просто ви виглядали там біля ялинки, такою вразливою ... такою ... самотньою. Мабуть... саме так, я зрозумів, що ваше бажання аж ніяк не матеріальне. І виявилося, що у новорічний вечір, я можу виконати й ваше бажання… й мого сина. 

- Але ж це безглуздо, - запротестувала я з упертості. Хоча десь в середині, мені дуже сподобався вчинок Костянтина... дуже по-чоловічому. 

- Нехай так…нехай один вечір…але спробуймо бути сім'єю. сьогодні… будь ласка. Якщо я не вгадав, і вам не це потрібно… хоча б заради Мишка.

Розбивати мрію дитини отримати маму, і доводити її до сліз у новорічну ніч, точно не входило в мої плани. Тож довелося погодитись… До того ж це набагато краще, ніж святкувати одній. Нехай не моя сім'я…але хоча б її ілюзія на один вечір. Аби тільки не пошкодувати про це… тільки б не пошкодувати…