Вальдемар Лисяк - Безлюдні острови 2-3, Вальдемар Лисяк

клітка з вухом! Я заплющив очі і знову відкрив їх. Заради Бога! — подумав — звідки це вухо взялося?!

- Яке вухо? – ледь чутно запитав він, дійшовши до прямокутної брами між "театроном" і руїнами "скене".

Я сидів на цих каменях, поки жар не погасили хмари, що пливли над горизонтом. Без сонця амфітеатр здавався ще більш неживим і спустошеним, моторошним у своїй мовчазній тиші – мармуровий скелет на схилі пагорба, за яким причаїлася акустика далеких просторів у рамі єдиної проданої картини ван Гога. Я втомився і пішов, думаючи про те, як я тобі все це розповім.

Якщо ти зрозумів лише половину, не хвилюйся. Життя і любов важливіші. Так, старий.

ОСТРІВ 3

ТЕЛЛЬ ЕЛЬ-АМАРНА (ЄГИПЕТ)

НЕФРЕТЕТЕ (НЕФЕРТІТІ)

ОСІРІЗАЦІЯ

"Осіріс-Хет-анчі відкинув відкидаючого, який живе диханням. Хет-анчі скинув Осіріса з

Трону в день свята Сокари. Хет-анчі має дихання. Хет-анчі проковтнув богиню Чет, з'їв

богиню Несерет... Хет-анчі прорвався крізь гору. Хет-анчі живе диханням. Що він

поділив, те йому й віддали…"

(давньоєгипетська "Книга саркофагів", розділ 275

"Немає нічого хитрішого за людину... Щоб ти ніколи не потрапляв у руки людини".

(давньоєгипетська історія за Лейденським папірусом )

Це той час, коли зубаста стрига верещить на даху, упир виходить із могили, вовкулака виє під парканом, і дерева тремтять від жаху, і цвинтарні хрести засинають червоними сутінками, доки темрява не покриє траву. Землю охоплює страх, пригнічуючи всіляку радість і пронизуючи людей, рослини і тварин.

Інтер'єр імітації тосканського палацу в стилі рококо. Анахронічний, рафінований і прекрасний. Збудований лише для того, щоб багатство било в очі, щоб стіни і стелі підстроювалися під одяг, зачіски та біжутерію. Каскади срібла та свічників, ніагари профільованого гіпсу, вигадливі картуші, ускладнені арабески, амурчики, що грають в повітрі, меблі, лаковані золотом, шовкові шпалери з анемічними кітками, фрески, оправлені в рами зі штукатурки, люстри з барвного венеційського скла, що переламує світло в делікатні тони, кольори рисової соломи, фісташок, абрикос, персику, морської води та зав'ялої троянди, дріб'язкові статуетки, самшит та чорне дерево поряд з бронзою, фотелі зі спинками, вкритими атласом і невеличкі серванти, заповнені "chinoiserie"[4], багатство, що випромінюється з кожної деталі і дарує розкіш, міцну мов граніт і як він красиву, здається, зараз вибухнуть полум'ям нескінченності.

Власник цього будинку – це Великий Незнаний Чоловік, найбільший у всій державі фабрикант і плантатор. Він ідеально бридкий, мов гном, дух землі. Малий, з носом-картоплею, з мудрими очами сови, м'ясисті губи над скривленою щелепою і щоки в сітці з кривавих жилок. Він сидить в кріслі, підборіддя тримає опертим на долонях, а ті – на верхів'ї палиці, кінцівку якої він вбив у товстий килим. Від нього б'є впевненість в собі, через вік позбавлена пихатості.

Мовчить. Разом з ним мовчать шестеро чоловіків, керівна рада таємного синдикату банкірів, землевласників і промисловців, в якому він головує.

Входить слуга.

- Міністр Ґутьєрес запитує, чи подобається Вашій Ексцеленції прийняти його.

- Подобається.

Міністр Ґутьєрес є головою НБ - Національної безпеки. Він підпорядковується безпосередньо диктатору-президенту країни, але таємно служить Великому Невідомому, якому зобов'язаний своєю посадою.

Рік тому на вулицях вибухнули перші бомби, запалали провінційні поліцейські відділки, багатії почали пересуватися на броньованих машинах, а стіни були вкриті літерами: ТЕА. Визвольна організація підписувала вироки чиновникам режиму з однаковими ініціалами, через що в пресі отримала назву "чайної" (від англійського "tea" — чай). Листи до газет були підписані лідером терористів Комманданте Нота, а пізніше, коли це прізвисько стало відомим, коротко: "Com. N" (що також можна перекласти як "compadre" — товариш) або просто: "N". Дедалі більші маси міської та селянської бідноти співчували ТЕА, кожен захоплений член організації розкусював капсулу з отрутою, і поліція була безпорадна. Ніхто навіть не здогадувався, яка повна назва таємної організації змовників. Ніхто, окрім майора Ґутьєреса зі столичного гарнізону. Майор Ґутьєрес висловив свою здогадку, але начальство посміялося над ним. Великий Невідомий викликав майора й дав йому слово. Через три місяці полковник Феліпе Ґутьєрес очолив спецслужби. Коли створена ним слідча група виконала завдання, всі її учасники загинули в авіакатастрофі. Міністр Ґутьєрес відніс документи Великому Невідомому та представив свій план. Великий Невідомий запитав:

- А якщо не вийде?

- Це має спрацювати, Ексцеленція. Прошу не боятися.

- Я просто переживаю за нашу дружбу, Феліпе. Бо якщо не вдасться, вона може не вижити, і що тоді?

Ґутьєрес вводить дівчину в кімнату. Вона блакитна від кліпсів до замшевих туфельок. Вона володіє красою, яка змушує чоловіків стріляти в інших чоловіків або в себе. Її очі горять вогнем.

- Де я? Це не будівля поліції!

- Це не будівля поліції», — підтверджує Великий Невідомий.

- Що це має означати?! За що мене заарештували?

- За бунт.

- Це нісенітниця! Я студентка…

- Знаю.

Тиша. Вона розуміє, що мовчання - її ворог.

- Якщо пан знає, то чому... Хто ви такий?

- Той, хто знає. Будь ласка, сідайте, синьорита Молінарі, довге стояння втомлює.

Ґутьєрес обережно бере дівчину за руку й саджає на стілець.

- Я не буду відповідати на запитання! – кричить дівчина.

Великий Невідомий посміхається.

- Тебе ніхто не питає, тільки слухай. Спочатку я доведу, що знаю. Абревіатура TEA розшифровується як "Тель Ель-Амарна". Псевдонім "Нота" є анаграмою терміна Атон. Але між собою ви називаєте себе дітьми сонця.

Він дивиться на неї. Мовчання - її ворог.

- Мені до лампочки всілякі ТЕА! Мені це байдуже, я хочу вчитися і все! За яким правом…

- По праву сильнішого. Будь ласка, продовжуйте слухати. Як тільки ми припустили, що "Нота" — це обернений Атон, давньоєгипетський Бог Сонця, то було легко прочитати ініціали організації. Але це була лише гіпотеза, ниточка, яка могла вести нас до клубка чи нікуди. Ми перевірили всіх єгиптологів, істориків та мистецтвознавців, їхніх помічників та допоміжний персонал, не кажучи вже про їхні родини – безрезультатно. Лише проникнення в бібліотеки та антикварні магазини принесло перший результат — згадали про юнака, який шукав книги про стародавній Єгипет, позичав і купував їх. Він був обережним, підписувався несправжнім іменем і змінював форму свого почерку під час заповнення бланків. Графологічний комп’ютер обдурити неможливо. Ми перевірили почерки всіх студентів і натрапили на це. Так ми дізналися, ким є "Нота". Проникнення в організацію було легким. Загалом на це пішло одинадцять місяців... Будь ласка, не розкусюйте капсулу з отрутою, синьоріта Молінарі,