Йосип Сліпий - Спомини

грудня 1938 р. у Львові. Після смерти Теодоровича посада Львівського архиєпископа Вірменської Католицької Церкви залишається вакантною. Про нього див.: Stanisław Gawlik. Życie і działalność ks. abpa Józefa T. Teodorowicza. Kraków 1988; Roman Kubik. Józef Teofil Teodorowicz. Ostatni arcybiskup polskich Ormian. Gorzów Wielkopolski 1998. ">[300], з яким Митрополит Андрей мав гострі зустрічі. Я супроводжав Митрополита до папи Бенедикта XV, в якого він був кілька разів в справі повновластей, даних йому Папою Пієм X[301]. Документ, який митрополит забрав зі собою з архіву в Академії наук в Петербурзі, опісля перевіз зі Львова через границю один жид, а отець Климентій[302] стрінув його у Відні і привіз до Риму. Документ оправдав його вповні перед Папою і виказав усю лож польських наклепів. У Східній Конґреґації рішено відчинити знову Руську Колеґію, яка на час війни була замкнена, і Папа Бенедикт XV написав в тій справі письмо до Митрополита з датою 21.2.1921 року[303]. Я супроводжав Митрополита також до різних дипломатичних представників, бо Франція віддала Галичину Польщі. Але, мимо всіх усильних заходів, нічого не вдалося вдіяти. Щоби переждати критичний час, Митрополит, за згодою Східної Конґреґації, виїхав на апостольську візитацію українців в Південній Америці. Багато помагали йому тоді отець Бонн і отець Жан