Тарас Валерійович Березовець - Анексія: Острів Крим

Він аргументував це тим, що вони не визнавали наш уряд. На одній із прес-конференцій, коли його запитали, чи зустрічався він із Дещицею, він запитав: „Who is Дещиця?“. Тобто росіяни вважали, що в нас відбувся переворот. Так він і пояснював міністрам: ми спілкуємося тільки із законним урядом. Потім я пробував кілька разів зателефонувати йому. Просив про телефонну розмову, але він не відповідав. Там же складна процедура, — це Сікорському я можу просто смс надіслати. А з Лавровим по прямому зв’язку не можна. Потрібно було замовляти розмову, і кожного разу мені відмовляли. Перша зустріч із ним сталася в Гаазі — 4 квітня. Уже після анексії Криму він був там на саміті ядерної безпеки.

І його переконали в тому, що варто зустрітися. Але це було після 27 березня, коли Крим уже було анексовано».

У Києві дав брифінг директор Департаменту інформаційної політики МЗС Євген Перебийніс: «На території Російської Федерації перед переправою „Кубань — Крим“ виявлено до 15 танків, 10 БТР, готуються три понтони для їхнього переміщення. За оперативною інформацією від Держприкордонслужби, протягом доби здійснено системні напади великими групами до 100 людей військовослужбовців Росії, оснащених сучасним озброєнням, зокрема гранатами й снайперськими гвинтівками з метою захоплення органів управління всіх рівнів: від регіонального управління до підрозділів охорони кордону»282.

Із порушенням порядку пересування літаків о 3:00 з військового аеродрому «Гвардійське» вилетіли три військово-транспортні літаки Іл-76 у напрямку Таганрога. Чорноморський флот РФ посилив охорону блокпостів на двох перешийках.

Крім того, за інформацією Генерального консульства України в Ростові-на-Дону, губернатор Ростовської області видав розпорядження про розгортання в Куйбишевському районі таборів або місць для прийому біженців з України.

Самопроголошена влада Криму почала тиснути на всі залежні від неї категорії громадян, особливо бюджетників. У Сімферополі від керівників шкіл почали вимагати вивішувати російські прапори. Однією з перших це зробила гімназія №9, лишивши й український. За словами Владислава Селезньова, від учителів і викладачів вимагають брати активну участь у мітингах на підтримку дій нової кримської влади.

У кримському «уряді» заявили про українські телеканали: «Багато ЗМІ <…> виявилися втягнутими в інформаційну війну, спрямовану на досягнення двох цілей: створення паніки серед населення Криму та нав’язування невірного уявлення про ситуацію, що склалася в суспільно-політичному житті республіки. <…> У разі, якщо негативна інформаційна кампанія не припиниться, влада Криму буде змушена перекрити потоки брехливої та необ’єктивної інформації, щоб уберегти населення».

Російське громадянське суспільство спробувало закликати владу своєї країни зупинити агресію. За свідченням члена Ради при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства й прав людини (РПЛ) Андрєя Юрова, який був у Криму, жертв і поранених серед мирного населення та військовослужбовців, про яких йшлося на засіданні Ради Федерації, «в останні два дні не було». Інформацію про жертви спростував і генконсул Росії в Сімферополі Вячєслав Свєтлічний. Проте ці тверезі голоси потонули в загальному потоці «ура-патріотизму».

МЗС РФ оприлюднило чергову заяву, традиційно звинувативши США в нагнітанні ситуації: «Уважаємо неприйнятними погрози на адресу Росії, які прозвучали в серії публічних заяв державного секретаря Джона Керрі у зв’язку з останніми подіями в Україні й у Криму. Не утруднюючи себе в спробах розібратися в складних процесах, що відбуваються в українському суспільстві, і об’єктивно оцінити обстановку, яка продовжує деградувати після силового захоплення влади в Києві радикал-екстремістами, держсекретар оперує штампами „холодної війни“, пропонуючи „покарати“ не тих, хто будував держпереворот, а Російську Федерацію».

Солідарність із позицією МЗС РФ щодо ситуації в Україні виявило дипломатичне відомство Республіки Казахстан. Астана прогнозовано висловила «глибоку стурбованість» і підкреслила: «Казахстан закликає всі залучені сторони відмовитися від силових варіантів врегулювання ситуації та зробити максимальні політичні зусилля для розв’язання проблеми, що склалася, переговорним шляхом. Це рішення повинно базуватися на фундаментальних принципах міжнародного права». Але держава, яка здійснила акт агресії проти України, там, звісно, названа не була.

В ОБСЄ заявили, що спеціальна місія організації прибуде до України в понеділок увечері, щоби найближчим часом вирушити до Криму. Про це повідомив спеціальний представник ОБСЄ з питань України посол Тім Гульдіманн під час брифінгу у Відні: «Потім ми плануємо — ще не знаємо точно з огляду на обставини, але сподіваюсь, що це буде можливим — вирушити до Криму». Проте до Криму сепаратисти місію так і не пустили.

Спікер Держдепу США Джен Псакі заявила, що Штати можуть перейти до рішучіших дій: «На даний момент, враховуючи дії Росії, ми не просто думаємо над санкціями, можливо, ми дійсно їх застосуємо, і ми готуємося до цього». Серед інших варіантів американська адміністрація також розглядала можливість уведення санкцій проти російських банків і блокування рахунків російських установ.

Продовжувалася історія зі скасованим 23 лютого Верховною Радою Законом «Про основи державної мовної політики» (№5029-УІ від 3 липня 2012 року). Олександр Турчинов підтвердив свої наміри: «Незважаючи на те, що закон про мови був незбалансованим, непрофесійно підготовленим, я не підписуватиму рішення парламенту про скасування цього закону, доки робочою групою, яка завтра буде створена в парламенті, не буде підготовлений, а Верховною Радою не буде проголосований новий закон»283.

Як ніхто інший, голова ВР України добре розумів усю небезпеку скасування ухваленого за часів Януковича мовного закону, чим, безперечно, скористалися б російські пропагандисти.

Турчинов розповів про телефонні розмови з командирами дислокованих у Криму військових частин: «Навіть у цих дуже складних умовах, коли військові частини знаходяться в оточенні російських військ, провокаторів, які постійно намагаються створювати ситуації, щоби була використана зброя, у наших офіцерів, сержантів, солдатів залишається високий бойовий дух, залишається віра у власну країну, залишається впевненість у тому, що навіть в цих складних умовах перемога буде за правдою, за Україною»284.

Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус після завершення екстреного засідання Ради ЄС на рівні глав дипломатій 28 країн-членів у Брюсселі зробив заяву щодо Криму: «Якщо не буде дуже швидких і конкретних кроків з боку росіян із деескалації ситуації, то ціла низка контактів із ними буде припинена. Будуть утілені чіткі рішення щодо зупинки візового діалогу, припинення діалогу щодо реалізації економічних угод. З огляду на те, що в четвер буде саміт ЄС, відсутність деескалації до того часу означатиме, що ці кроки