Yuleesi - Стражі Дзеркала , Yuleesi

-Рубі, – до неї підбігла Емілія. – Все гаразд?

-Так, – Ернандес раптом схопилася за передпліччя лівої руки. Пекло, наче вогнем. – Так, все… Все добре. Все…

-Ем! – в печеру ввалився Пілот, за ним – Севен, слідом неслися Наставники, а вела їхню групу Катрін. – Що відбувається? Де… Де Міа?

-Там, – Ем махнула рукою в напрямку урвища.

-Тобто? – Витріщився на них Наставник Мо.

Рубі раптом відчула таку втому… Шалену. Вона тихо опустилася на землю, кинувши поруч ножі. І, поки Емілія пояснювала всім, що сталося, підняла лівий рукав, бо жар ставав майже нестерпним.

На блідій шкірі її передпліччя все ще виднілися дев’ять шрамів – слід Прокляття. Але один із них раптом налився червоним, і саме від нього розливався цей пекучий біль.

На межі слуху прошелестіло:

-Я ж казав, ти ще прийдеш до мене…