Сюецінь Цао - Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лише після цього дружина Чжоу Жуя вирушила до матінки Цзя. У прохідній залі вона зустріла дочку, виряджену й напудрену, та щойно приїхала з будинку свого чоловіка.
— Ти чого тут? — запитала мати.
— Занудилася сама, от і прийшла довідатися про здоров’я старої пані, а зараз іду до пані Ван. Як тобі ведеться, мамо? Ти щось зовсім забула мене, не приходиш. Невже не вибереш вільної хвилинки? Ти чимось заклопотана? Що це в тебе в руках?
— Ах, сьогодні, як навмисно, з’явилася бабуся Лю, — з посмішкою відповіла мати. — У мене й своїх справ вистачає, а тут іще з нею довелося панькатися півдня. Потім пані Сюе звеліла рознести панянкам квіти, от я й бігаю з ними. Ти, напевно, у справі прийшла?
— До чого ж ти, мамо, здогадлива. Відразу зрозуміла! Так, у справі, і от у якій: твій зять тут якось хильнув, затіяв сварку, а на нього донесли в яминь, начебто він робить всякі темні справи. Тепер його хочуть вислати в село. От я й прийшла до тебе за порадою й допомогою. Не знаю, до кого звернутися, хто зможе цю справу залагодити.
— Я знаю, хто зможе, — сказала мати. — Але невже справа така термінова? Іди додому й чекай на мене, я тільки віднесу квіти панянці Лін Дайюй і миттю повернусь. Обидві пані — і старша, і друга — однаково зараз зайняті.
Дочка попрямувала до будинку, але раптом обернулася:
— Приходь скоріше!
— Добре, — кинула у відповідь дружина Чжоу Жуя. — Не розумієте нічого в справах, от і хвилюєтеся!
Дружина Чжоу Жуя знайшла Дайюй у кімнаті в Баоюя, вони грали в «ланцюг з дев’яти кілець».
— Панянко Лін, пані Сюе надіслала вам квіти.
— Які квіти? — запитав Баоюй. — Дай-но мені подивитися!
Він узяв скриньку, відчинив і побачив там дві нові шовкові квітки, такі звичайно роблять при імператорському дворі.
Дайюй навіть не доторкнулася до квітів, тільки запитала:
— А панянкам теж надіслали?
— Уже віднесла, — відповіла дружина Чжоу Жуя, — а ці дві квітки — вам.
— Так я й знала, — холодно посміхнулася Дайюй, — мені останній. Найкращі вже вибрали.
Дружина Чжоу Жуя мовчала, не сміючи вимовити ні слова.
— Сестро Чжоу, навіщо ти ходила до тітоньки Сюе? — запитав Баоюй.
— Там була ваша матінка, а мені треба було їй доповісти про дещо. Заразом пані Сюе звеліла мені віднести ці квіти.
— Що поробляє сестра Баочай? — поцікавився Баоюй. — Уже кілька днів вона не показується!
— Вона нездужає.
Тут Баоюй звернувся до служниць:
— Хто піде її провідати, нехай скаже, що ми із сестрицею Лін Дайюй звеліли довідатися про здоров’я тітоньки й сестри Баочай. Запитайте, на що хворіє сестра, які приймає ліки. По правді кажучи, мені самому варто було б її провідати, але я щойно повернувся із школи й до того ж трохи застуджений, тому прийду іншим разом. Так і передайте.
Служниця Цяньсюе кивнула й вийшла. Дружина Чжоу Жуя теж вийшла. Але про них ми поки не розповідатимемо.
Треба вам сказати, що дочка Чжоу Жуя була одружена з Лен Цзисіном, нерозлучним другом Цзя Юйцуня. Нещодавно за махінації з продажем старовинних речей на Лен Цзисіна подали до суду, і тепер він послав дружину в палац Жунго прохати про заступництво. Дружина Чжоу Жуя добре знала, які впливові її господарі, й не дуже турбувалась. Увечері вона звернулася по допомогу до Фенцзє, і справу миттєво було залагоджено.
Коли настав час засвічувати лампи, Фенцзє зняла прикраси, прийшла до пані Ван і сказала:
— Подарунки, які надіслала нам родина Чжень, я прийняла і з тим же човном відправила їм подарунки.
Пані Ван кивнула, і Фенцзє продовжувала:
— Подарунки до дня народження чоловік і жінка Ліньаньського вану теж готові. З ким їх відправити?
— Вибери чотирьох жінок, тих, у кого справ поменше, нехай віднесуть, — відповіла пані Ван. — Могла б мене про це не запитувати.
— Дружина Цзя Чженя запросила мене на сніданок до себе, — мовила Фенцзє. — Ніяких особливих справ не передбачається?
— Це не має значення, — відповіла пані Ван. — Коли вона запрошує тебе разом із нами, ти почуваєш себе ніяково. А зараз вона навмисно запросила тебе одну, щоб ти могла вільно розважитися. Доведеться з’їздити, щоб її не скривдити.
Фенцзє кивнула.
Увечері
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі», після закриття браузера.