Сюецінь Цао - Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі

У вас там три панянки, даси кожній по дві квітки, Лін Дайюй теж дві, а Фенцзє — чотири.

— Залиште для Баочай, — нагадала пані Ван.

— Ах, пані, — сказала тітонька Сюе, — Баочай якась дивна: не носить квітів і пудри не любить.

Дружина Чжоу Жуя взяла скриньку й вийшла з будинку. Цзіньчуань сиділа на тому самому місці й грілася на сонці.

— Виходить, Сянлін і є та сама служниця, що її купили перед від’їздом до столиці? — запитала в неї дружина Чжоу Жуя. — Це через неї був суд у справі про вбивство?

— А то хіба через кого? — неохоче відповіла Цзіньчуань.

У цей час, хихикаючи, підійшла Сянлін. Дружина Чжоу Жуя взяла її за руку, уважно оглянула з голови до ніг і звернулася до Цзіньчуань:

— Вона чимось схожа на дружину пана Цзя Жуна зі східного палацу Нінго.

— От і я те ж саме кажу, — підтакнула Цзіньчуань.

— Де твої батьки? — запитала в Сянлін дружина Чжоу Жуя. — Звідки ти родом? У якому віці тебе взяли в родину Сюе?

— Нічого я не пам’ятаю, — у відповідь похитала головою Сянлін.

Дружина Чжоу Жуя зітхнула, зітхнула й Цзіньчуань. Потім дружина Чжоу Жуя пішла в жіночі покої палацу Жунго, де жила пані Ван.

Не дуже давно матінка Цзя сказала, що з нею живе занадто багато онуків, усім разом тісно й незручно. Вона залишила в себе тільки Баоюя й Дайюй, щоб не було нудно, Інчунь, Тань-чунь і Січунь розпорядилася переселити у флігель поряд із будинком пані Ван, а Лі Вань велено перебувати з дівчатами й за ними доглядати. От чому дружина Чжоу Жуя вирішила зайти спочатку сюди.

У передпокої сиділи дівчатка-служниці, очікуючи, коли їх покличуть. Незабаром дверна фіранка відсунулась і з внутрішніх покоїв вийшли Сиці — служниця Інчунь — і Дулі — служниця Таньчунь, вони несли таці з чайними чашками. Дружина Чжоу Жуя зрозуміла, що обидві сестри зараз тут, і ввійшла.

Інчунь і Таньчунь грали в облавні шашки. Дружина Чжоу Жуя піднесла їм квіти й пояснила, звідки вони. Дівчата підвелися, подякували і звеліли служницям прийняти подарунок.

— Де ж четверта панянка, Січунь? — запитала дружина Чжоу Жуя. — У старої пані?

— А в тій кімнаті її хіба немає? — здивувалися служниці.

Дружина Чжоу Жуя пройшла в бічну кімнату й побачила Січунь, вона про щось балакала з Чжинен, черницею з буддійського монастиря Шуйюе. Побачивши дружину Чжоу Жуя, Січунь запитала, чого та прийшла. Дружина Чжоу Жуя відчинила перед нею скриньку.

— Я щойно сказала Чжинен, що завтра ж обголю голову й разом із нею піду в монастир, — засміялася Січунь. — А тут надсилають квіти! Адже до голеної голови їх не приколеш!

Усі розсміялися. Січунь звеліла служниці прийняти квіти.

— Ти давно тут? — запитала в Чжинен дружина Чжоу Жуя. — А де твоя ігуменя, ця Лиса гріховодниця?

— Ми прийшли із самого ранку, — відповіла Чжинен. — Матінка ігуменя побачилась із пані, а потім вирушила до шановного пана Юю, звелівши мені чекати її тут.

— Ви одержали п’ятнадцятого числа пожертвування на запашні куріння? — знову звернулася до дівчинки дружина Чжоу Жуя.

— Не знаю, — відповіла Чжинен.

— Хто зараз відає щомісячними грошовими пожертвуваннями на храми? — раптом запитала Січунь у дружини Чжоу Жуя.

— Юй Сінь, — відповіла та.

— Так я й знала, — посміхнулася Січунь. — Отож дивлюся, не встигла ігуменя прийти, як дружина Юй Сіня наздогнала її й вони довго про щось шушукалися. Напевно, про пожертвування.

Дружина Чжоу Жуя побалакала ще трохи з Чжинен і вирушила до Фенцзє. Ідучи по вузенькій стежці, вона минула повиту квітами решітку під вікном Лі Вань, пройшла через західну хвіртку й потрапила у двір Фенцзє. Тут вона помітила маленьку служницю, що сиділа на порозі зали, Фен’ер, а та, побачивши дружину Чжоу Жуя, зробила їй знак рукою йти прямо в східну кімнату.

Коли дружина Чжоу Жуя непомітно прослизнула туди, вона побачила годувальницю, що колисала Дацзє.

— Друга пані відпочиває? — запитала дружина Чжоу Жуя. — Пора, напевно, її будити.

Годувальниця посміхнулася й похитала головою. У цей момент у сусідній кімнаті почувся приглушений сміх — там був Цзя Лянь. Скрипнули двері, з’явилася Пін’ер з великим мідним тазом і звеліла одній із служниць принести води.

Помітивши дружину Чжоу Жуя, Пін’ер запитала:

— Чого знову прийшли?

Дружина Чжоу Жуя поспішно підвелась і простягнула скриньку.

— Квіти принесла.

Пін’ер відчинила скриньку, взяла чотири квітки й пішла. Незабаром вона повернулася з двома квітками в