Немеш Іван - Світ Звіролісу, Немеш Іван

Розділ 32

 

Міла трималася поруч із Багряником, ледве дихаючи від напруження, яке нависло над площею. Незнайомець із плащем стояв, мов статуя, але його присутність була відчутною, як гроза перед зливою. Світло від браслета Тейна ставало все яскравішим, і, здавалося, сам простір довкола них почав тремтіти.

Нерон дивився на незнайомця, мов хижак, що шукає виходу з пастки. Його очі звузилися, а в голосі з’явився виклик:

— Хто ти такий, щоб судити мене? Я Нерон, лідер хижаків, і не дозволю нікому — навіть магії — вказувати мені, що робити!

— Не ти судиш, — спокійно відповів незнайомець, його голос лунав, ніби розбивав камінь. — Правда завжди виходить на світло, хоч би як ти намагався її приховати.

Міла раптом зрозуміла, що це її шанс. Вона зробила крок уперед, серце стукотіло, мов барабан.

— Якщо ти не боїшся правди, Нероне, — сказала вона, — то дозволь цьому артефакту показати її. А якщо боїшся, то, може, ти вже програв?

Ці слова викликали шепіт у натовпі. Хижаки й травоїдні переглядалися, помітно вагалися. Тиск зростав. Нерон озирнувся, оцінюючи натовп, і зрозумів, що його контроль ослаб.

— Це пастка, — сказав він, намагаючись зберегти впевненість. — Вони хочуть знищити мене й захопити владу!

— Якщо ти не винен, у тебе немає чого боятися, — пролунав чийсь голос із натовпу, і це змусило Нерона напружитися ще більше.

Зненацька він зробив стрімкий рух убік, ніби готувався до нападу чи втечі. Але в цей момент браслет Тейна спалахнув так яскраво, що всі на площі мимоволі затулили очі. Коли світло потьмяніло, у центрі площі з’явився великий магічний круг, який здавалося, дихав енергією.

— Тепер ти в центрі правди, Нероне, — сказав незнайомець. — І вона розкриє тебе.

Нерон застиг, мов закам’янів, але раптом його обличчя перекосилося від гніву.

— Ви всі пошкодуєте! — закричав він, і в цей момент на площі щось вибухнуло.

Міла і Багряник миттю впали на землю, закриваючи обличчя від вибухової хвилі. Натовп почав кричати, хижаки й травоїдні розбігалися в різні боки. Коли дим розсіявся, Міла побачила, що Нерон уже зник.

— Він утік! — вигукнув Тейн, озираючись на площу.

— Але не назавжди, — відповів незнайомець, його голос сповнений твердості. — Він залишив свої сліди.

Міла піднялася, відчуваючи, як ноги тремтять від адреналіну.

— Що тепер? — запитала вона, дивлячись на незнайомця.

Той глянув на неї, і в його очах виблискувало щось загадкове.

— Тепер, дівчинко, час готуватися до фінальної битви. Нерон ще не сказав свого останнього слова. І ти — єдина, хто може це зупинити.

Слова незнайомця залишили тривожний слід у душі Міли. Вона зрозуміла, що ніч, повна небезпек, ще не завершилася.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍