Оксана Мрійченко - Тур за коханням. Частина перша, Оксана Мрійченко

Глава 22.

Матвій завів авто на широку парковку, що купалася в яскравих сонячних променях та заглушив двигун. А потім вийшов з машини та відчинив дверцята біля Ксюші, простягнувши їй руку. Вклавши пальці в теплу чоловічу долоню, дівчина вийшла з автівки та поправила свою світло-блакитну сукню, що спускалася по стегнах м’яким водоспадом і закінчувалася трохи вище коліна. Матвій зачинив дверцята авто та заблокував їх, а Ксюша перевела погляд на широку будівлю, що височіла прямо перед нею. Привіт, «Sky Royal Hotel»! 

Цей готель мав на два поверхи більше, ніж «Pearl Royal Hotel», а територія біля нього здавалася ще розкішнішою. Ксюша поправила ремінець фотоапарату, що висів на її шиї та перевела погляд на Матвія, який взяв її за руку та повів за собою до входу. У світло-блакитних джинсах та білосніжній футболці, яка спокусливо підкреслювала кожен вигин міцного тіла цей чоловік виглядає неймовірно сексуальним. Ксюша мимоволі посміхнулася, згадавши, як вчора ввечері зголосилася зробити Матвію масаж. І трохи почервоніла, згадавши, чим цей масаж закінчився.

Відчинивши двері з темно-сірого скла, Матвій пропустив дівчину вперед та зайшов слідом за нею. Хол в «Sky» був не дуже великим, але відрізнявся вишуканою обстановкою. Матвій підвів Ксюшу до стійки рецепції, за якою стояла симпатична дівчина. Передні пасма її довгого каштанового волосся були охайно зібрані на потилиці, а блакитні очі зупинилися на обличчі боса. Ксюша думала, що в обох готелях персонал носить однакову темно-червону форму. Але тут вбрання адміністраторки було світло-синім.

— Доброго ранку, Світлано! — привітався з дівчиною Матвій. — Покличте Марго, будь ласка.

Адміністраторка кивнула та зняла слухавку телефону, що стояв поруч з нею на столі, набираючи короткий номер. Вже через пару хвилин Ксюша почула позаду себе характерний цокіт підборів та озирнулася, побачивши високу худорляву дівчину. Марго була білявкою та мала виразні сині очі. Вона виглядала не такою ефектною, як Діана, але теж була гарненькою. Опустивши руки вздовж спідниці своєї стриманої жовтої сукні, що доходила до самих колін, Марго зупинилася поруч з Матвієм і ввічливо привіталася. Але навіть привітна посмішка на обличчі головної адміністраторки «Sky» не змогла прогнати у Ксюші дивне неприємне відчуття, яке неначе попереджало про приховану небезпеку.

— Привіт, Марго! — Матвій огорнув Ксюшу рукою навколо талії. — Познайомся з моєю дівчиною Ксенією. Вона буде фотографувати готель для сайту.

Ксюші перехопило подих від почутого. Невже Матвій дійсно представив її як свою дівчину? Посмішка Марго стала ще ширшою. Але в її синіх очах, які одразу перемістилися на обличчя Ксюші не було жодних емоцій. 

— Рада знайомству, Ксеніє! — промовила головна адміністраторка. — З радістю допомагатиму вам в роботі!

— Дякую, — кивнула їй Ксюша.

— Марго, підготуй ключі від вільних номерів, — продовжив Матвій. — А я поки що покажу Ксюші кабінет.

Головна адміністраторка мовчки кивнула, а Матвій повів Ксюшу за собою до ліфта. Вони зайшли в кабіну разом з двома молодими дівчатами, які поверталися з пляжу. Ксюша помітила, що вони поглянули на Матвія з цікавістю та посміхнулася про себе. Ні, панянки! Цей чоловік вже зайнятий! Дівчата вийшли на восьмому поверсі, а Ксюша з Матвієм піднялися на десятий. Опинившись у коридорі, Матвій підійшов до перших дверей праворуч від ліфта, відімкнув їх ключем і завів дівчину за собою. Кабінет виявився зовсім невеликим, але затишним. Тут стояв широкий стіл зі зручним кріслом, кілька стільців і невелика софа зі світло-синіми подушками. Ксюша підійшла до вікна, що розташовувалося ліворуч від столу і побачила золотистий пляж, за яким розкинулася безкрайня поверхня моря. Матвій підійшов до дівчини ззаду та обійняв, поклавши долоню на її живіт.

— Якщо захочеш перепочити від роботи, мій кабінет у твоєму розпорядженні, — тихо промовив він, вкладаючи в руку Ксюші ключі.

— Дякую, — дівчина зняла з себе фотоапарат, поклала його на вузьке підвіконня та розвернулася до Матвія обличчям, огорнувши його руками навколо шиї. — Тобі треба їхати.

— Знаю, але не хочу! — Матвій з ніжністю пестив долонями її спину, а його очі були надзвичайно серйозними. — Ксюш, я провів з Марго серйозну бесіду. І попередив, що легко відправлю її слідом за подругою, якщо вона бодай спробує тебе зачепити. Якщо щось буде не так…

— Все буде добре, не хвилюйся.

— Я заберу тебе на обід. Коли завершиш роботу — телефонуй. Якщо я буду зайнятий, тебе відвезе додому водій готелю. 

Ксюша кивнула та лагідно торкнулася губами його губ. Матвій неохоче випустив її з обіймів та вийшов з кабінету. Дівчина швидко обміркувала план робіт на поточний день, забрала фотоапарат і вирушила на перший поверх. Марго терпляче чекала її на рецепції поруч зі Світланою. Пояснивши, скільки в готелі зараз вільних номерів, головна адміністраторка промовила:

— Ксеніє, не вважайте мене нахабою, але… Може ми перейдемо на «ти»?

— Я не проти, — стримано кивнула Ксюша.

— От і добре, — задоволено посміхнулася Марго. — Якщо буде потрібна моя допомога, звертайся!

— Дякую!

Взявши ключі від першого номера, Ксюша попрямувала до ліфта. Проте навіть спиною відчувала на собі погляд головної адміністраторки, який неначе пронизував тіло неприємним холодом. Якою б привітною не була Марго на словах, а довіри до неї Ксюша не мала. Віка попереджала, що цю жінку треба остерігатися. Та і як може бути інакше, якщо Марго близька подруга Діани?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍